Глава 2
Мужики довго йдуть по дорогах, назустріч майже ніхто не зустрічається, у кого можна запитати, кому на Русі жити добре. Врешті-решт вони дізнаються, що в селі Кузьмінському багата ярмарок, так як село не з бідних. Там є дві церкви, закрите училище і навіть не дуже чиста готель, в якому можна зупинитися. Чи жарт, в селі є фельдшер.
Найголовніше, що тут є цілих 11 кабатчиков, які не встигають наливати веселящемуся народу. Всі селяни багато п’ють. У крамниці з башмаками стоїть засмучений дід, який обіцяв привести внучці чобітки, та гроші пропив. З’являється пан Павлуша Веретенников і оплачує покупку.
Також на ярмарку продаються книги, проте народ цікавиться самими бесталанными книгами, ні Гоголь, ні Бєлінський не затребувані і не цікаві простому народу, незважаючи на те, що ці письменники як раз захищають інтереси звичайних людей. В кінці герої напиваються до такого стану, що падають на землю, спостерігаючи, як «хитається» церква.
