Перша частина. Глава 1
Перший розділ розповідає про зустрічі мужиків з попом. Вони довго йшли, назустріч траплялися звичайні люди – жебраки, селяни, солдати. Сперечальники навіть не намагалися розмовляти з тими, так як по собі знали, що щастя у простого народу немає. Зустрівши візок попа, мандрівники перегороджують шлях і розповідають про спорі, задаючи головне питання, кому на Русі жити добре, випитують, чи щасливі попи.
Поп відповідає наступне:
- Щастя у людини є, тільки якщо його життя об’єднує три риси – спокій, честь і багатство.
- Пояснює, що у попов немає ніякого спокою, починаючи від того, як клопітно дістається їм сан і закінчуючи тим, що щодня вислуховує плач десятків людей, що умиротворення в життя не додає.
- Багато грошей зараз попам складно заробити, так як дворяни, які раніше обряди проводили в рідних селах, тепер роблять це в столиці, а священнослужителям доводиться жити за рахунок одних селян, з яких мізерний дохід.
- Народ попов повагою теж не балує, жартує над ними, уникає, немає можливості ні від кого доброго слова почути.
Після промови попа мужики сором’язливо ховають очі і розуміють, що священикам на світі живеться зовсім не солодко. Коли священнослужитель їде, сперечальники накидаються на того, хто припустив, що попам жити добре. Справа дійшла до бійки, проте поп знову з’явився на дорозі.
