Перед кожною людиною рано чи пізно життя ставить проблему вибору: зберегти себе, свою фізичну життя, своє зручне і м’яке гніздечко, де ти перебуваєш у повній безпеці, або розірвати пута страху.
Зробити неординарний Вчинок (це слово може звучати тільки з великої літери): врятувати людське життя, допомогти вдові, піти наперекір більш сильному, відстоюючи справедливість. Пропонуємо невеликий твір «Сміливість і боягузтво», присвячене цій темі.
Значення понять
Цитата з «Пісні про сокола» Максима Горького як не можна краще характеризує ставлення суспільства до сміливим людям. Ними захоплюються, їх вчинки оспівують. Напевно всі ми, слухаючи розповідь про чиєсь подвиг, подумки примериваем ситуацію на себе: «А я зміг би так само? А мені вистачило б мужності?» Для початку давайте розберемося, що це означає бути сміливим.
Яку людину можна назвати сміливим? За Ožegovu – це «не знає страху, рішучий». «Відважний, безстрашний» — таке визначення іншого великого знавця російської мови в. І. Даля.
Трохи міркувань
Виходить, що така сміливість? З багатьох творів-міркувань можна зробити висновок, що це особлива якість, що дозволяє людині не боятися нічого, з того, що загрожує життю, здоров’ю, положенню в суспільстві, особистої безпеки.
Що значить бути хоробрим і сміливим? Йти назустріч ворожим обставинам, не звертаючи уваги на будь-які ризики?
Частково так, але це поняття все-таки варто розглянути більш широко і повно. Спробуємо написати твір –міркування на цю тему, щоб «відокремити зерна від плевел».
Твір «Сміливість і боягузтво» почнемо зі вступу, де спробуємо дати визначення цим двом поняттям.
Можна назвати сміливістю відсутність страху, бажання кидатися «стрімголов» назустріч небезпекам? Звичайно не можна. А ось вміти долати власні страхи, сумніви і діяти завжди так, як диктує сумління, незалежно від того, як вчинок вплине на подальше життя — це значить бути сміливим.
Синоніми
Коли ви почнете писати про те, що таке сміливість, твір буде неповним, якщо не зробити спробу підібрати до цього поняття синоніми, точно відображають суть разбираемого поняття:
- хоробрість,
- мужність,
- безстрашність.
У чому проявляються такі якості, як сміливість і хоробрість? Перш за все – в умінні дати відсіч ворогові і не обставинами, а самому собі: власним коливанням, невпевненості, бажанням уникнути небезпеки і труднощів.
Тому повість про сміливий вчинок не завжди оповідає про широкомасштабний подвиг. Іноді це скромне твір про те, як героєві вдалося допомогти переляканому майбутнім польотом на літаку малюкові. При цьому він сам боявся літати настільки, що при зльоті серце «йшло в п’яти» від жаху. А сам літати не боїшся – це вже не сміливість, а просто прояв доброти до дитини.
Увага! Хочете стати сміливою людиною – долати свій страх, допомагаючи іншим.
Сутність антитези
Два протилежних поняття невіддільні одне від одного. Найбільш яскраво хоробрий вчинок однієї людини ілюструє боягузтво, проявлена іншим. При цьому боягуз наводить різні аргументи, що дозволяють йому виправдати себе у власних очах і перед оточуючими. Чому не допоміг першокласнику, у якого двоє старших хлопців відібрали планшет? Та хіба міг я це зробити, відповість переляканий, коли:
- їх було двоє, а я один;
- вони все одно сильніше;
- слідом йшов вчитель фізкультури – ось він і повинен був втрутитися, тому що він дорослий.
Особиста мужність проявляється по-різному. Що значить бути справжнім героєм:
- кинутися в бійку і захистити слабкого, хоча сам ніколи не займався боротьбою;
- вивести стареньку з палаючого будинку;
- заперечити начальнику, який несправедливо позбавив премії грамотного фахівця з-за особистої неприязні.
Підсумкове твір про хоробрість не повинно бути про такі вчинки, як стрибок з вікна третього поверху або перебегание дороги на червоне світло. То буде розповідь не про мужність, а про дурість і безглуздість.
Така псевдохрабрость нікому не цікава: не приносить користі людям, від неї тільки гірше як самому герою», так і його близьким.
Про що ми говоримо, коли міркуємо про сміливості? Не тільки про подолання власних страхів, але і про те, що наш вчинок обов’язково повинен принести користь того, хто справді потребує допомоги.
Точка зору класиків
Приклади сміливості часто зустрічаються в художніх творах. Незабутні класики і більш сучасні автори розповідають про сміливі вчинки. Історії ці запам’ятовуються надовго, адже ця тема зачіпає кожного, незалежно від конкретних обставин.
Найвідоміші приклади сміливих вчинків в літературі:
- героїзм дівчат з повісті «А зорі тут тихі…» Бориса Васильєва;
- стійкість невідомого солдата з книги того ж автора «В списках не значився», захищав Брестську фортецю майже в буквальному сенсі слова до останньої краплі крові;
- мужність «слабака» П’єра Безухова з «Війни і миру» Льва Толстого, який кинувся рятувати дівчинку з палаючого будинку і захистив від мародерів-французів юну армянку;
- сміливі дії вчительки з «Уроків французької» Распутіна, не побоявся звільнення у важкі, голодні часи з-за спроби допомогти маленькому хлопчику.
Дуже багато існує книг, герої яких по-справжньому хоробрі люди. А як у житті, що значить бути безстрашним сміливою людиною в реальних умовах?
План-кластер для написання твору за темою «Сміливість і боягузтво».
Життєві приклади
Найчастіше доводиться стикатися з необхідністю ризикувати собою заради порятунку інших представникам таких професій, як:
- пожежний,
- льотчик,
- військовий,
- рятувальник.
Але якогось людини ми назвемо мужнім? Тільки рятувальника або борця з вогнем? У житті все набагато складніше.
До прикладів сміливості, які ми можемо спостерігати в житті, відноситься дуель 1837 року Олександра Сергійовича Пушкіна і його мужню поведінку в останні дні перед смертю. Він бросіл виклик суспільству, не тільки ворогів, але і друзям, не розумів його, захищаючи себе і свою ні в чому невинну дружину. Тільки після його смерті поета близькі усвідомили, що йому довелося пережити. Багато хто до кінця днів звинувачували себе в бездіяльності, що залишили його одного боротися з цілим світом.
По-справжньому сміливі люди – Євгенія Гінзбург і її чоловік, зустрінутий нею в сталінських таборах кінця 30-х рр. минулого століття. Він допомагав іншим, віддаючи себе цілком і не думаючи про необхідність вижити самому. У страшних умовах він залишився Людиною з великої літери.
З останнього – історія життя Єлизавети Петрівни Глінки, яку всі з любов’ю звали доктор Ліза. Заснувала благодійний фонд, ця жінка завжди йшла на допомогу туди, де це було необхідно, свистіли кулі і лилася кров. Вона думала не про себе, а тільки про тих, кому її підтримка могла зберегти життя або зробити її останні дні та години хоч трохи щасливішими.
Сміливість і боягузтво. Напрямок підсумкового твору
Як підготуватися до підсумкового твору
Висновок
Кожен знаходить свої аргументи, що підкріплюють поняття «сміливість і боягузтво. Готуючи підсумкове твір на цю тему, будь-який школяр може привести власну точку зору.
Але, яким би не були слова, головний суддя у даному випадку – совість. Саме вона підказує, який вчинок слід назвати сміливим, а якого соромитися, як прояви малодушності. Давайте будемо прислухатися до неї і власного серця.
