Аналіз вірша Жуковського «Пісня (Коли я був любимо…)»

Особисте життя Василя Андрійовича Жуковського складалася непросто. Сім’ю він створив лише у 58-річному віці, пояснюючи це тим, що не має часу. Відомо, що довгий час Жуковський був придворним поетом і наставником майбутнього імператора, тому скрізь супроводжував знатну сім’ю. Часу на «любовні пригоди» дійсно не було. Але в цей період з’являється любовна лірика. У 1806 році був написаний вірш «Пісня (Коли я був любимо…)», який за формою та змістом є визнанням.

Твір належить до інтимної лірики, тема його – пройшла любов. Автор показує, щастя, яке здатне дарувати світле почуття, стверджує, що справжня любов може перетворити життя, а після відходу назавжди залишає теплий слід у серці. Твір сповнений ностальгією за часами, коли автор «був любимо», але досі невідомо, кому воно присвячене.

Ключові образи «Пісні» — ліричний герой і його кохана. У перших рядках читач знайомиться з ліричним героєм, є відображенням автора. Він віддається спогадам про днями, зігрітих любов’ю. Вони здаються йому сном, а щастя – приведеньем. Він запитує, де тепер щастя, і сам же дає відповідь, що їм була любов. Світле почуття надихало героя, давало «дари благодеянья», але разом з забуттям загинув і «миттєвий дар».

Жуковський не створює портрет коханої, про цьому образі можна судити тільки виходячи з почуттів ліричного героя. Та, яку він любить, схожа на музу, яка не просто дарує щастя, але і дає натхнення до життя. Одна її похвала змушувала душу ліричного героя співати. Проте дівчина швидко забула коханого, не проявивши навіть співчуття. Ця ситуація вибила його з колії, майбутнє видається йому похмурим, позбавленим сенсу.

Передати всі відтінки почуттів автора і ліричного героя допомагають художні засоби: порівняння (життя, «як сон чарівний»), метафори («дари благодеянья // В обитель злиднів рука моя несла», «Моя душа хвалою твоєю жила», «щастя приведенья»). Також дуже важливу роль в передачі внутрішнього настрою грає інтонація. Автора переповнюють емоції, які він «вихлюпує» вигуками та питальними реченнями. Здається, що він веде діалог із самим собою, намагаючись зрозуміти, яке місце в його житті посідала кохана. Окличні конструкції використовуються тоді, коли ліричний герой знаходить відповідь на своє ж запитання.

Дивіться також:  Аналіз вірша Жуковського «Життя»

Вірш «Пісня» складається з трьох катренів з перехресною римою. Віршований розмір шестистопного ямб з пиррихием, завдяки чому відтворюється хвилюючий настрій автора. Особливість аналізованого вірша – вживання рефрену «Коли я був любимо…», за допомогою якого відтворюється пісенна форма. Рефрен використовується не тільки для ритмічної організації, але і для передачі ностальгії за щасливим часом.

Вірш «Пісня» захоплює поєднанням простоти і глибоких роздумів і почуттів. Це відверте визнання, стверджує силу любові.