Оповідання розповідає про трагічно закінчилася кохання юнака та дівчини з-за ворожого протистояння двох знатних італійських пологів Монтеккі і Капулетті. твір включено в обов’язкову шкільну програму.
Протягом багатьох десятиліть юна пара символізує прекрасну любов, яка здатна подолати будь-яку ворожнечу. Що передувало появі цієї трагічної історії, хто автор, який написав п’єсу «Ромео і Джульєтта», короткий зміст і сенс — про все це ми поговоримо докладніше.
Автор і його задум
Спочатку зупинимося на тому, хто написав це чудовий твір. Автором вважається відомий англійський письменник, драматург, поет Вільям Шекспір, який складав кращі сонети, вірші та п’єси.
Історія створення традиційна. Її інсценував смерть дівчини, яка призвела до самогубства її коханої людини, а потім і до її справжньої загибелі – цей сюжет вже не раз використовувався в багатьох творах задовго до написання п’єси. Прикладом тому є поема «Метаморфози» Овідія, головні герої якої Пирама і Фисба, жителі міста Вавилона.
Улюблені, всупереч протидії батька і матері, вирішили зустрітися таємно під покривом ночі. Фисба з’явилася першою, але, побачивши закривавленого лева, кинулася бігти.
Коли прийшов Бенкетам, то побачив хустинку коханої у крові (під час втечі Фисба його кинула, а лев розірвав) і зрозумів, що дівчина мертва, тому він заколов себе мечем. Повернувшись, Фисба виявила вмираючого Пирама і теж кинувся грудьми на меч.
Даний сюжет Шекспір вставив в комедію «Сон у літню ніч», тому логічно зробити висновок, що він був добре з нею знайомий.
Ця поема стала основою для багатьох схожих за змістом творів інших авторів. Луїджі да Порто, письменник, який жив в Італії, написав відому новелу «Історія двох шляхетних закоханих». Вона за сюжетом дуже нагадує шекспірівську п’єсу, лише з деякими відмінностями.
Увага! Дівчина в новелі італійського письменника встигла прокинутися ще тоді, коли її коханий був живий, а Шекспірівська Джульєтта – ні.
Крім того, є припущення, що Шекспір для створення п’єси взяв за основу сюжет з поеми «Трагічна історія Ромеуса і Джульєтти», автором якої є Артур Брук. Той у свою чергу взяв деякі елементи з італійської новели Маттео Банделло, а також поезії Джефрі Чосер. Саме цей варіант історії створення вважається достовірним.
Дану тему розвивали дуже багато письменників, але прийнято вважати, що шедевр вищого рівня вийшов з-під пера Вільяма Шекспіра, що ніхто не стане заперечувати.
