Росіяни захищаються
З цього часу Русь стала платити данину завойовникам, дуже часто піддавався жорстоким набігів татаро-монгольських військ. Русичі геройськи відповідали загарбникам. В історію увійшов маленький Козельськ, який монголи назвали злим містом за те, що він дав відсіч і бився до останнього; билися захисники: жінки, старики, діти — всі, хто міг тримати зброю або лити розплавлену смолу зі стін міста. Жодної людини в Козельську не залишилося в живих, одні загинули в бою, інших добили, коли вороже військо прорвало оборону.
Добре відомо ім’я рязанського боярина Евпатия Коловрата, який, повернувшись в рідну Рязань і побачивши, що накоїли там загарбники, з малим військом кинувся слідом Батиєвим загонам, бився з ними смертно.
1242 рік — хан Бату на приволзьких рівнинах заснував нове поселення імперії Чингізидів — Золоту Орду. Русичі поволі здогадалися, з ким належить вступити в конфлікт. З 1252 по 1263 рік найвищим владикою Володимира був Олександр Невський, власне тоді утвердилося татарське іго як концепція правової підпорядкованості Орді.
Нарешті, русичі почули, що треба об’єднатися проти страшного ворога. 1378 рік — руські дружини на річці Воже розгромили величезні татаро-монгольські полчища під керівництвом досвідченого мурзи Бегіч. Ображений цим ураженням, темник Мамай зібрав незліченну армію і рушив до Московії. На заклик князя Дмитра рятувати рідну землю піднялася вся Русь.
1380 рік — на річці Дон темник Мамай був остаточно розгромлений. Після тієї великої січі Дмитро став називатися Донським, саму битву за назвою історичного містечка Куликове поле між річками Дон і Непрядва, де відбувалося побоїще, нарекли Куликовської.
Але Русь з кабали не вийшла. Скільки років ще не могла вона знайти остаточну незалежність. Через два роки Тохтамиш-хана спалив Москву, тому що князь Дмитро Донський поїхав збирати військо, не зміг вчасно дати гідної відсічі нападникам. Ще сто років руські князі продовжували підкорятися Орді, а та ставала все слабкішою через розбрат Чингізидів — кровників Чингіса.
1472 — Іван III, Великий князь Московський, розгромив монголів, відмовився сплачувати їм данину. Через кілька років Орда вирішила відновити свої права і рушила з черговим походом.
1480 рік — російські війська розташувалися з одного берега річки Угри, монгольські — з іншого. «Стояння на Угрі тривало 100 днів.
Нарешті русичі відсунулися від берегів, щоб звільнити місце для майбутньої битви, але у татар духу не вистачило переправитися, пішли геть. Російська рать повернулася в Москву, а противники — в Орду. Питання, хто переміг — слов’яни або страх їх ворогів.
Увага! У 1480 році наступив кінець ярма на Русі, її півночі і північному сході. Однак ряд дослідників вважає, що залежність Москви від Орди тривала аж до правління Івана Грозного.
