Татаро-монгольське іго – це історичний факт чи вигадка істориків: що прикрили навалою орди

Кочівники біля стін російських міст

У кінці ІХ століття Київ оточували угорці, які були витіснені на захід печенігами. Слідом за ними до середини XI століття пішли торки, за ними — половці; потім почалося нашестя монгольської імперії.

Підступи до російським князівствам неодноразово облягали потужні війська степовиків, через деякий час колишні кочівники змінювалися іншими, які поневолили їх більшою відвагою, кращим зброєю.

Як складалася імперія Чингісхана

Період кінця XII — початку XIII століття ознаменувався єднанням декількох монгольських родів, які направляються неординарним Тэмуджином, що взяли в 1206 році звання Чингісхана.

Пресеклись нескінченні чвари воєвод-найняв, звичайні кочівники були обкладені непомірними оброками, зобов’язаннями. Для зміцнення положення простого населення та аристократії Чингісхан рушив своє величезне військо спершу у заможну Піднебесну імперію, пізніше на ісламські землі.

Держава Чингісхана носило організоване військове адміністрування, урядовий персонал службовців, мало поштову комунікацію, постійне обкладання митом. Кодекс канонів «Яса» врівноважував повноваження прихильників будь-яких вірувань.

Фундаментом імперії служило військо, засноване на принципах загального військового обов’язку, військового устрою, суворою витриманості. Квартирмейстер-юртжи намічали маршрути, привали, запасали продовольство. Відомості про майбутніх пунктах нападу приносили торговці, голови обозов, особливі представництва.

Увага! Наслідком загарбницьких кампаній Чингісхана з його прихильниками стала велетенська наддержава, яка охоплювала Піднебесну, Корею, Середню Азію, Іран, Ірак, Афганістан, Закавказзі, Сирію, степи Східної Європи, Казахстану.