Куликівське битва — переломний момент у відносинах між Московським князівством і Золотою Ордою. Фактично це перший крок до незалежності і закінчення ярма. На світову політичну арену виходить Московська Русь. У даній статті розглянуті причини і наслідки Куликовської битви і дається короткий зміст ходу битви.
Історична обстановка на кінець XIV століття
Наприкінці чотирнадцятого століття Золота Орда втрачає колишню могутність через «політичної чехарди», яка відбувається після смерті хана Джанібека (цей період названий літописцем «великої замятней»), територія Орди розпадається. Імперія Чингісидів втрачає контроль над такими народами, як гузи, мордва, камські булгари.
Темник Мамай (темник – командир «темряви», десяти тисяч вояків), який зумів зробити політичну кар’єру при хані Абдуллі (фактично керуючи від його імені), пізніше захоплює владу в Причорномор’ї. У своєму правлінні він орієнтується на Захід, зокрема, розраховує на золото генуезьких купців, що мають колонію в Криму.
Увага! На думку Л. Н. Гумільова, найголовніше для генуезців отримати право торгувати на півночі Русі та придбати вигідний договір на видобуток хутра. За надання цих прав вони були готові профінансувати утримання війська Мамая. На щастя, операція не відбулася, домовитися з Руссю, яка не хотіла мати ніяких справ з латинянами, не вдалося.
Московське князівство значно посилює позиції під час «великої замятни». Дмитро Московський підкорятися Орді не звик: кілька разів йому доводилося йти наперекір ханської волі, віднімаючи ярлик на Володимирський престол (незважаючи на явне лідерство Московського і Тверського князівства, саме Володимирський престол підтверджував повноту влади правителя) у суздальського і тверського князів.
Очолювана Дмитром Івановичем, Московська Русь домагається підпорядкування від своїх головних конкурентів – тверських князів: досягнута домовленість щодо татар. За словами Дмитра, буде платити Русь «вихід» чи ні – залежить від рішення російських властей, в будь-якому випадку при військову загрозу з боку татар або при атаці російськими Орди всі князівства повинні битися разом.
Основні передумови:
- Москва перестає брати в розрахунок волю хана на видачу ярлика і припиняє виплату данини в Орду.
- У Нижньому Новгороді (на думку Гумільова з-за підбурювання єпископа Суздальського Діонісія) городяни влаштовують криваву розправу над татарським мирним посольством.
- Князь Дмитро Боброк-Волинець захоплює булгар. Москва контролює торгові шляхи на Волзі.
- Московське князівство змушує Казань (яка підпорядковувалась Золотій орді) сплачувати данину.
- Мамай мстить за розправу над послами в Нижньому Новгороді, висилає каральний загін. Місто розорений.
- 1377 р. Черговий похід Мамая на Русь, що закінчився розгромом нижегородско-суздальських князів на річці П’яні.
- 1378 рік. Похід на Русь під керівництвом воєводи Бегіч. Розгром татар на річці Воже.
Важливо! Зіткнення сторін було неминучим. Формальним приводом до військових дією стала відмова виплачувати в Орду «вихід» в тому ж розмірі, в якому її виплачували ще при хані Джанибеке.
Сильним ходом Дмитра була ставка на підтримку церкви: на ратний подвиг князя благословляє преподобний Сергій Радонезький, який мав величезний суспільний авторитет. Похід проти татар набув значення патріотичного, духовного подвигу, завдяки чому вдалося зібрати значну народне ополчення. Формувати військо допомогли приблизно 30 міст: Володимир, Ростов, Кострома, Суздаль, Коломна, Муром, Углич та ін. Збір воїнів під прапори Москви відбувався в Коломиї.
