Біси Федір Достоєвський – короткий зміст: хто написав, про що книга, герої Ставрогіна і Верховенський

Трохи історії

Федір Михайлович Достоєвський народився 11 листопада 1821 року у столиці Російської імперії. Родина Михайла Андрійовича (батько) і Марії Федорівни (мати) складалася з восьми дітей. Михайло Андрійович придбав кілька сіл (Дарове і Черемошня), куди на літо відправлялася багатодітна сім’я.

Там маленький Федір Михайлович познайомився з селянським життям, навчався латині під пильним наглядом батька. Подальшу освіту зводилося до занять французьким, письменством і математикою.

Протягом трьох років (до 1837) старші брати Михайло і Федір перебували в знаменитому пансіонаті Чермака. Юність Достоєвського пройшла в стінах Головного інженерного училища, куди Федір Михайлович вступив разом з братом. Військові порядки обтяжували їх, адже вони бачили себе на літературному терені.

У 1833 році автора взяли в Петербурзьку інженерну команду, проте через рік він отримав звільнення від служби. З 1884 починаються літературні потуги молодого письменника. Він старанно переводить роботи зарубіжних авторів, публікується інкогніто в журналі «Репертуар і пантеон». Травень наступного року ознаменувався публікацією першого роману Достоєвського – «Бідні люди». Оцінки критиків були украй позитивними, письменник став членом кількох літературних гуртків.

Проте велика кількість знайомих зіграло злий жарт – фатальна дружба з М. В Петрашевським призвела до заслання. Михайло Федорович провів чотири роки в Омську. Через пару років став рядовим Сибірського лінійного батальйону. З 1857 року автор отримав повне помилування і можливість вільної друку своїх творів. В пам’ять про каторжних роботах Достоєвський пише «Записки з Мертвого дому», що здійснили фурор за кордоном.

Влітку 1862 року відбувається знаменна подія – Достоєвському дозволяють виїхати в Європу, він вибирає Баден–Баден як тимчасовий притулок. За кордоном починається творчий розквіт світового класика. У період з 1866 по 1880 виходить «велике П’ятикнижжя», куди увійшли «Злочин і Кара», «Ідіот», «Біси», «Підліток», «Брати Карамазови».

Січневим ранком 1881 року Ф. М. Достоєвського не стало. Причина смерті – туберкульоз легенів, бронхіт хронічної форми. Похоронна процесія розтягнулася на кілометр до Тихвинського кладовища, де письменник отримав останній притулок.