«Ганна Снегина» — короткий зміст (переказ)

— 1 –

Поема починається з колишнього опису рідного села Єсеніна – Радово. Ми розуміємо, що спочатку село було багатим, населення жило в достатку, в кожному дворі було господарство, свята відзначалися пишно. Далі описується сусіднє село – Криуши. Воно було повною протилежністю Радово. Жителі Криуши часто обкрадали поля сусідів, рубали їх ліс. Трапилося так, що із-за людської заздрості в запалі бійки між мешканцями сіл був убитий старшина. Після цієї події десять чоловік було заслано в Сибір і в селі Радово почалися невдачі, звичний устрій був порушений.

Потім Єсенін говорить нам, що йому набридли військові дії, і він вирішив закінчити військову службу. Купивши собі «липу» (підроблений документ), поет називає себе «першим в країні дезертиром».

І ось подорожні під’їхали до села Радово. Єсеніна зустрічає давній друг мельник. Він запрошує поета на чай. Після того, як самовар спорожнів, Єсенін, за звичкою, узяв овчинно шубу і пішов спати на сінник. По дорозі до сеновалу поет згадав, як у старої хвіртки «дівчина в білій накидці» відмовила йому. Єсенін з теплотою згадує її образ, свої шістнадцять років…

— 2-

Вранці мельник розбудив поета. Він сказав Єсеніну, що його баба напекла оладок, а він відправляється до поміщиці Снегиной відвезти «найпрекрасніших дупелів». Потім у поета зав’язується розмова зі старою. Вона скаржиться Єсеніну, що після повалення царя справи в селі пішли зовсім погано. Люди почали ворогувати, з’явилося багато лиходіїв. Також вона розповіла про злочинця Прона Оглобіна, жителя села Криуши, який зарубав сокирою старшину. Після розмови Єсенін вирішує пройтися по селу.

По дорозі в село Криуши поет зустрів мельника. Той сказав, що повідомив Снегиным про приїзд Єсеніна. Донька поміщиці – Ганна, розпитувала у нього про поета. Вона визнала в Єсеніна того шістнадцятирічного хлопчика, якому колись відмовила.

Дивіться також:  Аналіз вірша Єсеніна «Ніч»

Прийшовши в село Криуши, поет побачив повну розруху. У дворі Прона галасували мужики. Вони обговорювали нові закони, політику поміщиків, війну. Побачивши Єсеніна, мужики прийняли його за свого старого знайомого. Почали розпитувати, що нового в Пітері, чи зможуть селяни без викупу отримати землі поміщиків. Єсенін просто мовчав, він не знав, що відповісти. На питання натовпу: «Хто такий Ленін?» поет відповів: «Він — ви».

— 3 –

Єсенін тяжко захворів. Тільки на п’ятий день застуда відступила. Відвідати поета прийшла Ганна Снегина. Вони згадували молоді роки, жартували. Єсенін читав Снегиной свої вірші. Ганна говорила, що чутка про пияцтво і бешкетах поета докотилася і до них. На це Єсенін тільки віджартовувався. За розмовами пройшла ніч. Душа поета була знову переповнена давніми хлоп’ячими почуттями.

Вранці мельник передав Єсеніну записку від Прона Оглобига. Він просив про зустрічі. Поет відразу ж відправився в село Криуши. Він застав п’яного Прона на порозі будинку. Він зібрався їхати до поміщикам Снегиным забирати без викупу їх землю. Оглобин кличе Єсеніна поїхати з ним. Вони запрягають стару шкапу «таких віддають з придачей» і їдуть.

Під’їхавши до будинку Снегиных, подорожні почули плач. Двері відчинила служниця. Прон з ходу сказав про землю. Служниця мовчки взяла його слова і, подумавши, що Єсенін приїхав до Анни, покликала її.

Дівчина вийшла в сльозах, сказала, що «убили Борю» і вигнала всіх. Єсеніна образили такі слова та дії Анни, і він запропонував Прону відправитися в шинок.

— 4 –

Все літо Єсенін прожив у мельника. Він полював, збирав ягоди і гриби. Поет все ще був ображений на Ганну. Так настала осінь. І ось в один із днів, Прон повідомив Єсеніну, що до влади в Росії прийшли Совіти, що Ленін став старшим комісаром.

Дивіться також:  Аналіз вірша Єсеніна «Выткался на озері червоний світло зорі...»

Народ кинувся громити і розбирати маєтку колишньої знаті. Снегинский будинок не став винятком. Анну і її мати мельник дав притулок у своєму домі. У розмові з Єсеніним дівчина просила прошенье за свій вчинок. Вона говорила, що була сильно засмучена смертю чоловіка і тому нагрубила поетові.

Єсенін перевів розмову, він питав її про розгромленому маєтку. Після цього вони знову сиділи і згадували свою молодість.

Вранці Анна виїхала в невідомому напрямку, а Єсенін поїхав у Пітер «розвіяти тугу і сон».

— 5 –

Вогонь революції поступово згас. Через шість років після від’їзду з Радово, Єсенін отримує лист від мельника. У листі останній каже, що життя в селі знову налагодилося. Також він говорить, що в двадцятому році Прон Оглобин був розстріляний. Мельник запрошує Єсеніна навесні до них у гості.

Далі ми дізнаємося, що Прон був застрелений загоном Денікіна.

Єсенін знову збирає в дорогу, в рідне село Радово. Мельник радісно зустрічає поета і вручає йому листа. Цей лист був від Анни. Вона повідомляє, що жива, що пам’ятає про поета, що як і раніше відчуває до нього симпатію.

Єсенін говорить, що «лист як лист». Він знову бере овчинно шубу і йде на сінник. Біля старої хвіртки поет говорить, що образ тієї дівчини, яка відмовила йому, все ще живе в його серці.

У молоді роки ми всі любимо і нас люблять.