Військові конфлікти не рідкість для імперіалістичних держав, особливо коли порушені їхні інтереси. Кримська війна 1853 року, або Східна, стала вирішальною подією середини XIX століття. Розглянемо коротко її причини, учасників, хід та наслідки кровопролитного протистояння.
Передумови та учасники війни
Серед безлічі факторів, що призвели до загострення конфлікту, компетентні історики виділяють основний перелік.
Османська імперія – міць і велич османів повагались в Новий Час. 1820-1830 рр. стали для багатонаціональної країни вирішальними. Поразки від Російської імперії, Франції і придушення внутрішніх проявів патріотизму призвели до нестабільної ситуації. Греція, як і Єгипетське царство, піднявши повстання, домоглася незалежності. Від фактичного розпаду Оттоманську Порту врятувала іноземна допомога. Натомість величезна держава втратила можливість самостійно вести зовнішню політику.
Великобританія била торгової імперією, її інтереси простиралися на кожен куточок світу, винятком не була і Туреччина. Події Кримської війни випереджали підписаний аналог «зони вільної торгівлі», що дозволило ввозити і реалізовувати англійські товари без мита, митного збору.
Така ситуація знищила турецьку промисловість, уряд стало маріонетковим. Ситуація була настільки сприятливою, що парламент Англії не бажав розпаду імперії, всіляко перешкоджав російському посилення в акваторії Чорного моря та на Балканах. Велася антиросійська інформаційна пропаганда.
Французьке суспільство того часу горіло реваншизмом за поразки наполеонівських часів. Крім економічного занепаду, під управлінням короля Наполеона III держава втратила частину колоніального впливу. Щоб відволікти народ від проблем, преса активно озвучувала заклики до військового конфлікту в союзництво з Англією.
У Сардинського королівства політичних і територіальних претензій до Росії не було. Однак складна ситуація на зовнішньополітичній арені вимагала пошуку союзників. Віктор Еммануїл II відповів на пропозицію Франції приєднатися до Кримській війні, по завершенні французька сторона зобов’язувалася допомогти об’єднати італійські землі.
Австрія: Віденський конгрес диктував деякі зобов’язання для Російської імперії. Однак австрійський уряд не задовольняв зростання православного руху на Балканському півострові. Національно-визвольний рух спричинило б розпад Австрійської імперії. Причини поразки Російської імперії у Кримській війні будуть розглянуті нижче.
