Надвірний радник
Даний чиновник мав цивільний чин сьомого порядку. Таке положення закріплювалося на основі правил Табелі про ранги. Підлеглі могли звертатися до нього не інакше як «Ваше високоблагородіє».
Увага! До 1745 року всі особи, які володіли цим соціальним статусом, мали право на отримання потомственого дворянства. Реформа 1856 року скасувала його. Державний чин надвірного радника отримували доктори наук, викладачі вищих навчальних закладів.
Цивільний чин сьомого класу в царській Росії відповідав чину підполковника, а також капітана другого рангу на кораблі російського флоту.
Найяскравішим прикладом з російської класики, який показує на практиці значимість цієї посади, є Андрій Іванович Штольц – один з головних героїв роману І. А. Гончарова «Обломов». Також Петро Петрович Лужін – один з персонажів Достоєвського «Злочин і покарання» мав офіційний статус надвірного радника.
Основні військові звання в Росії з 1722 по 1917 роки:
- Нижні військові стани: рядовий, єфрейтор, зауряд-прапорщик та інші.
- Офіцери вищого ешелону: прапорщик, капітан, старший лейтенант, капітан.
- Офіцери штабної служби: майор, підполковник, полковник.
- Вище командування російської армії: генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал-фельдмаршал.
Історія Держави Російського. Серія 395. Петровський Табель про Ранги. StarMedia
Ати-бати. Випуск 48. Військові звання і класні чини
