Висновок
Пишучи реквієм для заупокійної служби по померлому, Вольфганг Амадей упокорюється з трагічною долею і підпорядковується божественної долі. Сумне завершення поетичного твору супроводжується підступними сльозами Антоніо – сльозами виконаного боргу та звільнення.
