Образ князя Всеволода в «Слові о полку Ігоревім»

Галерея образів у повісті «Слово о полку Ігоревім» досить різноманітна. Важливе місце тут займають князі.

Князь по імені Всеволод – один з головних героїв «Слова». З його біографії відомо наступне: він був сином Святослава, молодшим братом Ігоря, головного героя. Жив цей князь у період 1155-1196 років. Його дружиною вважається Ольга, внучка Юрія Долгорукого. Князь відомий так само під прізвиськом Буй-Тур.

Роль Всеволода в тому, що він пішов за братом Ігорем в похід проти половців у 1185 році. Саме про цю подію йдеться у «Слові». Всеволод побував в полоні у половців і повернувся додому через три роки. Після цього він ще кілька разів бере участь у походах на половців.

Автор повісті дає стислу, але ємну характеристику своєму героєві. Судячи по характеристиці, Всеволод виступив у похід, ще будучи молодим (не більше 30 років). Автор не раз журиться, що Ігор і Всеволод занапастили свою молодість, виступивши самостійно проти небезпечного ворога.

Про Всеволода в «Слові» йдеться і те, що він хоробрий, відважний боєць: «…Всеволод відважний – Святослава хоробрі сини». В його стійкості та надійності ми переконуємося в момент, коли вороги нападали, а він тримав оборону. Автор наділяє його так само визначенням славний.

Звідки з’явилося прізвисько Буй-Тур у Всеволода? В часи Древньої Русі називали турами диких биків. Це означає, що порівнюючи князя з туром, автор хотів підкреслити його сміливість і силу. Учені так само встановили, що справжній князь Всеволод мав міцну статуру, що теж могло слугувати причиною для прізвиська.

Брати Ігор і Всеволод були дружні згідно з даними біографів. У повісті теж говориться про їх ніжному відношенні один до одного. Ігор переживав за брата, не хотів його втрачати. Однак разом вони здійснюють одну й ту ж помилку – самостійно виходять на бій проти половців. Вони не захотіли об’єднатися з іншими правителями – і в результаті зазнали прикрої поразки. Їхній двоюрідний брат Святослав докоряє їх в цьому, хоча і робить це без злості, майже з батьківським всепрощенням. Він був набагато старший, і тому прощав їх молодецьку поспішність у рішеннях.

Саме точне визначення князя Всеволода пов’язано з його прізвиськом – Буй-Тур. Він, як дикий звір йшов у бій, адже битва була його стихією. Під час битви князь забував і про свій статус, і про красуні-дружині. Автор захоплюється його мужністю і віддачею, проте в цьому нестримному пориві він бачить і небезпека. Юнацькі пориви Всеволода та його брата Ігоря закінчуються поразкою проти більш хитрого і страшного ворога.

Але навіть коли письменник засуджує свого героя, ми відчуваємо його співчуття до нього. Він розуміє, що Всеволод, як і його брат, піддався пориву молодості, бажанням прославитися. І тому він переоцінює свої можливості.

Образ князя Всеволода описаний стримано, але яскраво в повісті. Саме в ній ми можемо про нього дізнатися, так як в інших джерелах про це князі чомусь майже нічого не сказано.