1676-1682 рр .. – час правління царя Федора III Олексійовича Романова. Слабкий здоров’ям Федір недовго перебував на російському престолі. Все ж таки за цей короткий термін він встиг закласти деякі передумови для майбутнього прорубання “вікна в Європу” Петром I.
Царевич Федір з дитинства страждав багатьма важкими хворобами. Вади фізичного розвитку восполнялись якостями розуму. Федір був добре освічений, вивчив польську і латинську мови.
Після смерті в 1674 р. старшого брата Олексія Федір автоматично став спадкоємцем престолу і через два роки зайняв місце померлого батька.
Перші розпорядження нового монарха були спрямовані на боротьбу з розбоєм в Москві. Нічні напади на перехожих були в той час звичайною справою. Федір Олексійович заборонив жителям Москви виходити на вулицю після чотирьох годин ночі. Також вийшов заборона на носіння холодної та вогнепальної зброї.
Федір Олексійович зробив перші кроки на шляху пом’якшення кримінальних покарань. Найголовнішим заходом стала заборона членоушкодження, як різновиду публічної страти.
Федір III відрізнявся м’якістю і нерішучістю. Історики вважають, що найбільш важливі рішення, які він приймав під впливом близьких йому людей. Серед них виділялися постельничий В. М. Мов і стольник А. Т. Лихачов.
У 1678 р. за указом царя пройшла загальний перепис населення, наслідком якої стало введення системи подвірного податкового обкладення.
Добре освічений Федір прекрасно розумів користь наукових знань. У 1680 р. він відкрив одну з перших в Росії шкіл при друкованому дворі. Цар гаряче підтримав проект С. Полоцького про відкриття вищого училища. Проект був реалізований в середині 80-х рр. (Слов’яно-греко-латинська академія).
З 1680 р. посилюється вплив на монарха Язикова та Лихачова. З ними пов’язане здійснення цілого ряду реформ: скасовано інститут губних старост і цілувальників, проведено межування вотчинних і поміщицьких земель, скасовані алкогольні та митні відкупи. Реорганізації зазнала частина наказів. Зокрема, були ліквідовані Холопий і Таємний накази, функції останнього взяв на себе сам Федір Олексійович. Одним з найважливіших заходів Федора III було скасування місництва в 1682 р. і, як наслідок, спалення розрядних книг.
З нездійснених заходів царя можна виділити проект про чинах (майбутня Табель про ранги) і строгому поділі функцій і повноважень військової і цивільної влади.
В області релігії центральною проблемою був розкол, який прийняв небувалий розмах. У 1682 р. був скликаний церковний собор, який виніс рішення про покликання світської влади на допомогу в боротьбі з розкольниками. Були створені спеціальні військові команди для знищення розкольницьких скитів і пустелею.
Федір Олексійович приділяв велику увагу полків “нового ладу”, учнем за західним зразком. Загроза нападу кримського хана призвела до введення трирічного особливого податку на військові потреби.
В області зовнішньої політики Федір III практично на всьому протязі свого царювання вів війну з Туреччиною та Кримським ханством (1677-1681 рр..). Військові дії проходили з перемінним успіхом, але в 1678 р. османам вдається захопити фортецю Чигирин на правобережній Україні. У січні 1681 р. російсько-османсько-кримська війна завершилася підписанням Бахчисарайського перемир’я на двадцять років. Згідно з договором Київ закріплювався за Росією, а землі між Дніпром і Бугом ставали нейтральною зоною.
У 1682 р. 21-річний Федір Олексійович помер, так і не встигнувши здійснити багато чого з задуманого.
Недовге правління Федора III було дуже багатообіцяючим. Навіть його обережні половинчасті реформи передбачали майбутні більш радикальні зміни у всіх сферах державного і суспільного устрою. Доказом служить реалізація Петром I деяких проектів, що виникли в царювання Федора Олексійовича.
