Розбіжності, непорозуміння, сварки – цими словами часто можна охарактеризувати відносини між батьками і дітьми. Конфлікт їх вічний свідченням чого є твори, залишені письменниками, а також у фольклорних творах різних епох. Згадаймо античну міфологію. У багатьох міфах відображена проблема конфлікту між батьками та дітьми. Різні покоління богів, титанів, простих людей не могли знайти спільну мову, від чого страждали не тільки безпосередні учасники конфлікту, але й навколишні.
Пройшли століття, а ця проблема залишилася невирішеною. І це при тому, що в наше століття бурхливо розвивається психологія, у більшості країн панує демократія, яка стосується і стосунків старшого і молодшого поколінь. Мимоволі виникає питання, чому конфлікт батьків і дітей вічний. Я думаю, що причина цього – різниця в поглядах. Вчені вважають, що ставлення до моральним цінностям формується до 25-річного віку. Те, що колись було актуально для наших батьків, бабусь, дідусів, ми вважаємо пережитком минулого. Біда в тому, що деякі представники різних поколінь вміють не тільки слухати, але і чути один одного, знаходити компроміси. Так розпалюється конфлікт.
Проблему конфлікту батьків і дітей зачіпали багато письменників, тому варто звернутися до їх спадщини, щоб відповісти на поставлене питання. Розбіжність у поглядах і невміння приймати точку зору, протилежну своєї, відображено в романі І. С. Тургенєва «Батьки і діти». У ньому спільну мову не можуть знайти не кровні родичі, а просто представники різних поколінь. Микола Кірсанов твердо впевнений, що жити треба по старим традиціям. Те, що люди поділяються на багатих і бідних, одні з них працюють, а інші лише пожинають плоди, є для чоловіка нормою. Євген – представник молодшого покоління – переконаний нігіліст. Він упевнений, що від всього старого потрібно позбавлятися. З-за різних точок зору чоловіка недолюблюють один одного, часто сперечаються один з одним.
Цей приклад показує, наскільки важко буває батькам і дітям помиритися, якщо вони стоять по різні сторони барикад».
Багато старші переконані, що знають, як жити правильно. Вони вирішують долю дітей, причому часто не залишаючи останнім вибору. Звичайно ж, молоді починають чинити опір. Часто причиною розбіжностей стають матеріальні цінності. Наприклад, у творі «Що робити?» Н. Чернишевського мати головної героїні Віри Павлівни мріє видати дочку за багатого, нехай і нелюбимого чоловіка. Дівчина проти цього, але їй нічого не залишається робити, як підігравати матері. Від заміжжя з розрахунку Вірочку рятує Дмитро Лопухів. Хлопець небагатий, зате дівчина відчуває до нього симпатію.
Герої твору Н. Чернишевського доводять, що батьки повинні давати дітям свободу вибору, особливо якщо питання каються особистого життя, інакше конфлікту не уникнути.
Таким чином, конфлікт між різними поколіннями вічний, тому що різниця у поглядах є, була і буде. Крім того, завжди будуть перебувати батьки, які знають життя «краще», ніж молоді.
