Фольклорні особливості казки Єршова «Коник-Горбоконик»

Фольклорні елементи в казці П. Єршова «Коник-Горбоконик» були помічені давно. Деякі дослідники кажуть, що основою для її написання стали народні казки «Іван-царевич і сірий вовк», «Сивка-бурка». Насправді «Коник-Горбоконик» – самостійний літературний твір, в якому відбились народні погляди, звичаї, вірування.

Фольклорні особливості можна простежити на різних рівнях казки: сюжет, систему образів, стилістики. В скарбниці народної творчості є безліч казок, легенд, в яких діють три брата. Вони відрізняються по розуму, представляючи таку собі драбинку: старший брат – самий розумний, середній – ні розумний, ні дурний, молодший – дурень. Молодший братик завдяки простоті вдачі зазвичай отримує подарунок долі, який старші намагаються відібрати обманом. Такі образи є і в творі Єршова.

Коник-горбоконик є мудрим провідником і наставником Івана-дурня. Провідник-наставник, якого отримує наполегливий або добрий герой теж характерний для російської усної народної творчості. У народній культурі небесні світила вважалися божествами, що сходить ще до язичництва. У «Коники-горбунок» це родичі Цар-дівиці. Вони, як і годиться, живуть на небі, спостерігаючи за тим, що відбувається внизу. Величезну рибу, яка ковтає людей, кораблі, прекрасних жар-птиць теж можна зустріти у фольклорі. П. Єршов кілька разів згадує героїв билин і казок: Еруслана (богатир), Сивку-бурку. З першим порівнюється Іванушка, що робить образ дурня ще кумедніше.

Сюжет казки П. Єршова теж побудований за фольклорної традиції. Спочатку молодшому синові дістається величезне багатство – прекрасні коні. Вони і стають причиною подальших пригод Івана. Завдання для дурня побудовані по принципу від легкого до складного. Спочатку головний герой повинен впіймати жар-птицю, потім – прекрасну царівну, в кінці – обшукати океан, щоб привезти красуні перстень. Як і годиться, кінець у казки щасливий: всі випробування пройдено, добро перемагає зло.

Дивіться також:  Образ Коника-Горбоконика в казці Єршова «Коник-Горбоконик»

Читаючи казку, нескладно помітити присутність в ній числа «три»: твір складається з трьох частин, у селянина було три сина, кінь приводить трьох жеребьят, Іван отримує три завдання, купається в трьох котлах. Це число здавна вважається магічним не тільки в російській, але і в світовій культурі. Воно вважається оберегом, символом єдності християн.

У фольклорному дусі витримана і стилістика твору. У кожній частині казки автор зустрічає читача прислів’ям. Починається «Коник-горбоконик» традиційним для фольклору вказівкою на місце подій: «За горами, за лісами, за широкими морями». Друга і третя частини починаються жартівливими приповідками, які покликані заінтригувати читача. У них згадуються образи або сюжети, взяті з фольклору.

Часто автор використовує і фольклорні художні засоби, наприклад, у тексті зустрічаються традиційні епітети «золота грива», «місяць ясний». Мова персонажів пожвавлюється фразеологізмами народного походження: як в маслі сир катався, не клепли, постукали розжолобка.