Аналіз вірша Клюєва «Ліс»

Микола Олексійович Клюєв був істинним шанувальником та прихильником природи рідного краю. Його дитинство і юність пройшли в російській глибинці. Він виріс на півночі нашої батьківщини в селі Коштуги, Олонецкой губернії. З малих років поет бачив все пишність і красу незайманої природи. До того ж, в роду Клюєва були старообрядці, які вклонялися силам природи. Все це в кінцевому підсумку позначилося на світогляді поета.

У 1912 році Микола Клюєв пише вірш «Ліс». Хоча ця творча робота не велика, всього три чотиривірші, вона має глибокий філософський зміст.

Варто зазначити, що вірш «Ліс» досить складно для прочитання, рима не завжди очевидна. Але це додає якийсь філософський шарм. Клюєв вміло вплітає елементи давніх вірувань у свою віршовану роботу.

Як вже було сказано раніше, Клюєв був поціновувачем природи рідного краю. Свій вірш «Ліс» він присвятив російській лісі. Ліс для поета був не просто звичайним диким місцем, він був окремим світом, світом фантазій та сновидінь. Ліс, як і все в нашому світі, повинен виконувати певну функцію. На думку Миколи Олексійовича, природа створила ліс для захисту землі від бур і вітрів. Ліс є зберігачем тиші, гармонії, душевної рівноваги людини.

У вірші лісові простори порівнюються з просторами океану. Які ж вони безмежні, як і водні простори. Володіють такою ж руйнівною силою. Також, Клюєв наділяє ліс душею. Він каже, що якщо прислухатися, то можна почути відгомони своєї душі. Мандрівник у цих звуках завжди зможе розпізнати музику рідної землі.

Микола Олексійович ще раз звертає нашу увагу на те, що в природі кожне істота перебуває в гармонії, що самим страшним і нещадним хижаком є людина. Природа може взяти і подарувати душевну рівновагу, але вона не в силах вирішити наші проблеми. Ми самостійно повинні протистояти всім труднощам і нестатків.

Дивіться також:  Аналіз вірша Клюєва «Я — присвячений від народу...»