Сміливість – одне з якостей, що завжди цінувалося у людей. А скільки прислів’їв і приказок про неї! «Сміливість міста бере» або «Сміливого куля боїться». У народу це якість завжди асоціювалася з вчинками, повні відваги і безстрашності, адже не можна одну людину назвати сміливим, а особливо того, хто сидить склавши руки і не йде на виправданий або невиправданий ризик.
Боягузтво – це риса, протилежна сміливості. Боязливі люди рідко ставали героями і робили активні дії. Але все ж літературі відомі приклади персонажів, які вмить змінювалися і здійснювали не властиві їм сміливі вчинки. А чи завжди безстрашність виражається в діях? Є ж, наприклад, сміливість думки. Думаю, що розібратися у цьому мені допоможе класична література.
Данко, герой оповідання Максима Горького «Стара Ізергіль», скоїв відважний вчинок: вивів людей з темного лісу на свободу. Він єдиний, хто не злякався і взяв на себе відповідальність за життя інших людей. Більш того, він приніс у жертву себе заради тих, хто цього навіть не помітив. Серце Данко освітило шлях, дало шанс народу вижити. При прийнятті такого відповідального рішення, «найкращий з усіх героїв» навіть ні на секунду задумався. Цей вчинок є вираз найчистішої сміливості, яку, на жаль, дуже складно знайти в 21 столітті серед людей, які ставлять свій егоїзм вище потреб інших людей. Таких, як Данко більше немає, але, напевно, і ніколи не було. Але цьому романтичному герою хочеться наслідувати.
У М. Ю. Лермонтова був герой, який теж відрізнявся незвичайною сміливістю. Це був Мцирі, який не злякався боротися з барсом, який перевершував його по силі. Ще один відважний його вчинок – покидання стін монастиря заради пошуку сенсу життя. Життя в такому закладі і размеренна позбавлена кардинальних змін. Втекти з монастиря – означає взяти на себе відповідальність за свою долю. На жаль, Мцирі не вдалося досягти своєї мети, так як обставини виявилися сильнішими.
Автори класичних творів російської літератури стверджували, що сміливість проявляється тільки у вчинках. Сміливі думки – це порожні слова і нічого більше. Одними розмовами не зміниш себе і світ. Мцирі і Данко діяли згідно з веліннями свого серця і думали не тільки про себе, але і про інших людей.