Дія 3
Кабанова і Феклуша на лавці перед будинком купчихи. Нарікають на суєтність життя у великих містах, радіють тиші та спокою у власному містечку. З’являється Дикої, він в хмелю. За своєю звичкою, распалившись, починає грубити Кабанихе, але та його швидко присаджує. Дикої виправдовується тим, що його засмутили з ранку працівники, вимагаючи розрахунок, а йому це – гострий ніж у серце. Охолонувши в бесіді з Кабанихой, йде.
Борис давно не бачив Катерину і засмучений цією обставиною. Поруч стоїть Кулигин, розмірковує про тяжку долю бідних, яким не до красот природних – вони в нужді та в роботі, а багаті огородились високими парканами з собаками, та й думають, як обікрасти сиріт і бідних родичів. Підходять Кудряш з Варварою. Вони обіймаються, цілуються. Дівчина сповіщає Бориса про майбутню зустріч з Катериною й визначає місце в лощині.
Вночі, прийшовши на місце побачення, Борис зустрічає грає на гітарі Кудряша і просить того поступитися йому місце, але Кудряш впирається, мотивуючи тим, що це місце давно «пригрів» для зустрічей з подругою.
Тоді Борис зізнається, що у нього тут призначено побачення із заміжньою дамою. Кудряш здогадується, про кого йде мова і застерігає Бориса, адже заміжні жінки подневольны.
Приходить Варвара і веде Кудряша. Закохані залишаються наодинці.
Катерина говорить Борису про занапащене честі, про божу кару, але потім вони обидва віддаються у владу почуттів. Десять днів відсутності чоловіка проходять в єднанні з коханим.
