Роль Пскова
Псковська республіка несла найбільші втрати від слов’яно-німецького конфлікту. Перебуваючи на самому рубежі протистояння, псковичи потрапляли першими під удар. Невелика територія з обмеженими ресурсами все більше обтяжувалася подібним положенням. Як влада, так і населення, особливо сільське, було мати місце.
Початок війни
У серпні 1240 року частини хрестоносці активізувалися, захопивши місто Ізборськ. Нечисленні загони псковичей, намагалися його відбити, були розсіяні, а сам Псков обложений.
Після переговорів ворота відкрили німці залишили в місті своїх представників. Очевидно, були укладені такі договори, за якими псковские землі переходили під ворожу зону впливу.
В офіційній вітчизняної історії поведінка Пскова характеризується як ганебне й зрадницьке. Однак слід враховувати, що це було суверенна держава, яка мала право укладати будь-які союзи з будь-якою стороною. В політичному відношенні Псков був настільки ж незалежний, як Новгород або будь-руське князівство. Псковичи мали право вибирати, з ким укладати союзи.
Увага! Новгород не надав допомогу своєму союзнику.
Новгородці також виявилися нездатні до протидії ворогові на узбережжі. Недалеко від моря ливонцы побудували дерев’яну фортецю (Копор’є) і обклали даниною місцеві племена. Цей хід залишився без відповіді.
