Жилін і Костылин — чому Толстой вибрав саме такі прізвища (за оповіданням «Кавказький бранець»)

Оповідання Льва Толстого «Кавказький бранець» схвально прийняли сучасники автора. Про популярність свідчить і багаторазове перевидання твору. Та й нам, людям 21 століття, є чому повчитися у талановитого письменника. «Кавказький бранець» — розповідь про моральний вибір, який здійснюють різні за характером люди. Окрім контрастної галереї образів у творі приваблює увагу пленительность Кавказу. В цьому плані можна говорити про двозначність назви. Кавказькими стають бранцями головні герої, тому що їх беруть у полон горяни. Але так само герої в полоні у самого Кавказу.

У центрі оповідання два образи – Жилін і Костылин. Їх об’єднує те, що вони обидва російські офіцери і належать до дворянам. І, мабуть, це все, чим вони подібні. Інша характеристика зводиться до протиставлення цих персонажів.

Лев Толстой ретельно опрацьовує образи головних героїв. Зміст закладений навіть у їхніх прізвищах. Жилін і Костылин – неймовірно «говорять» прізвища.

Жилін походить від слова «жила». Жили, як відомо, не так просто вирвати. Жили тварин навіть застосовуються в якості матеріалу в різних ремеслах. Герой з таким прізвищем асоціюється з сильним, «жилавим» людиною. Саме таким і хотів зобразити нам Івана Жиліна Лев Толстой. Так само Жилін асоціюється зі словом «жити». Головний герой вміє виживати, боротися за життя. Перебуваючи в полоні, Жилін не здається, він приживається в татарському аулі, знаходить спільну мову з доброї місцевою дівчиною Діною. Саме вона потім допомагає втекти з полону російським офіцерам.

Костылин походить від слова «милиця». Це пристосування необхідно людям з фізичною недугою. В образі Костылина з’єднується як фізичний, так і духовний недуг. Він слабкий фізично, огрядний, товстий чоловік. Але не на цьому зосереджує увагу автор. Зовнішня слабкість – це лише натяк на духовне безсилля, відсутність сили волі. Костылин завжди шукає опору в кому-то, не вміє приймати самостійні рішення. Єдина яскрава риса – це егоїзм, який призводить до зрадництва.

Дивіться також:  Що таке справжнє життя, на думку Толстого? (по роману Толстого «Війна і мир»)

Жилін завжди виправдовує своє прізвище. Він продовжує боротися навіть тоді, коли шансів майже немає. Він дає непоганий відсіч татарам, хоча не має зброї. А потрапивши в полон, не упокорюється зі своєю долею, а продовжує показувати свою «жилавої».

Костылин теж виправдовує своє ім’я. Навіть одного разу зрадивши свого друга, він не соромиться спертися на нього. Він підіймається на спину Жиліна під час втечі, тим самим зменшуючи шанси піти від ворога.

Лев Толстой не просто так дає промовисті прізвища своїм головним героям, в цьому є тонкий натяк на їх людські якості.