Потрібно вчитися співчуття?

Людину, яка не володіє якістю співчуття, називають черствим. Вважається, що таку рису характеру можна навчитися, її можна тільки виховати в собі. Як її розвинути? Відповідь на це питання досить простий: потрібно намагатися поглянути на ситуацію очима іншої людини, щоб зрозуміти мотиви його вчинків.

Особливо складно домогтися в молодому віці, коли егоїстичність заполоняє свідомість, і людина не бачить нікого, крім себе. Часто молоді люди ділять світ на чорне і біле, в їх баченні немає сірих кольорів, є лише дві крайності: добре і погано. Вирощувати співчуття здається нездійсненним завданням. Але варто тільки поміркувати над діями іншої людини, просто уявити себе на його місці, тоді з’являться перші паростки дивного якості – співчуття.

Потрібно виховувати цю рису в собі? Тут кожен вирішує сам. В ідеалі, звичайно, потрібно вміти співчувати, адже всі люди можуть помилятися, робити дурниці з-за бурхливих емоцій. Засуджувати – це дуже легко, а поспівчувати – це розширити межі своєї свідомості, набратися досвіду.

Зазвичай характер героїв класичних творів показаний в перспективі. Цей прийом дозволяє показати, яким чином читачеві розвинути в собі ту чи іншу рису характеру. Приміром, Родіон Раскольніков зі «Злочину і покарання» Ф. М Достоєвського. Лише після власної «трагедії», він став краще розуміти дії знедолених і ображених. Цей порив був з душі Родіона, а не через християнських цінностей і законів. Він сам прийшов до співчуття через перешкоди і життєві негаразди. Саме цю думку намагався донести письменник до читачів.

Нетиповий приклад співчуття у романі «Євгеній Онєгін». У ньому сам автор співчуває прекрасною Тетяні Ларіної. Олександр Пушкін розуміє безнадійно закохану дівчину і співчуває їй, тобто своїм прикладом показує модель поведінки.

Дивіться також:  Співчуття і доброта – це синоніми?

Однозначно, що співчуття потрібно і важливо вчитися. Це якість допоможе молодим людям подорослішати, зрозуміти, що не все в житті однозначно, що можна виправдати практично кожного, головне, поглянути на світ його очима. Російські і зарубіжні класики в один голос закликають своїх читачів навчитися цього життєво необхідного якості. Адже протилежні риси характеру, як черствість і цинічність, виражають агресію і свідчать про психологічні проблеми.