Навіщо Паустовський вводить образ молодої вчительки в оповіданні «Телеграма»?

Розповідь Костянтина Паустовського «Телеграма» немов створений в повчання всім людям. Ми часто забуваємо про найближчих людей, ставимо пріоритет роботу і свої справи. Автор говорить зі сторінок розповіді про те, чим це може обернутися.

Молода героїня Настя колись зробила свій вибір – переїхала до великого міста, знайшла там роботу. І, здається, зовсім забула про матір, яку залишила одну в глухому селі. Вона по-своєму піклується про неї – висилає гроші. Але не це треба самотній літній людині. Вона нудьгувала по дочки, хотіла хоча б зрідка бачити її, читати від неї листа. Але навіть цього Настя не дала. Можливо, Настя боялася, що материнські сльози і докори змусять її повернутися в село, тому й уникала спілкування. Настя придумала собі виправдання навіть коли отримала лист від Катерини Петрівни. Вона не стала його відразу читати, вирішивши, що якщо пише – то значить все добре. Така байдужість приведе її пізніше до нестерпного пізнього каяття.

Але що ж Катерина Петрівна, як вона реагувала на байдужість Насті? Вона сумувала, але розуміла, що дочка молода і займається цікавою справою. Жінка навіть писала їй рідко, щоб не заважати. Що було, можливо, помилкою. Не можна приховувати свої почуття, не всі вміють здогадуватися. Настя – суперечливий образ, її навіть автор не засуджує прямо, а лише прискорює, наприклад, за допомогою Гоголя.

Для порівняння з Настею автор вводить у розповідь так само образ молодої вчительки, яка нещодавно переїхала в Забір’я. Про неї кажуть, що вона була дуже молодою, сероглазой і сором’язливою. Бабусі, коли її бачили, то шепотілися про те, що складно такою буде порозумітися з місцевими дітлахами. Але письменник бачить у учительці інше – доброту, яку вона буде сіяти і в своїх учнях.

Дивіться також:  Взаємини матері і дочки в оповіданні Паустовського «Телеграма»

Вона була тут чужий, але коли побачила, що Катерину Петрівну проводжають в останню путь, то не відійшла в сторону, а пішла з усіма. Молода вчителька висловила свою повагу старенькій, яку навіть не знала. Тоді вона згадала і про свою матір, яку змушена була залишити одну, щоб поїхати працювати в селі. Ситуації у молодої вчительки і у Насті начебто схожі – обидві їдуть працювати і залишають одних матерів. Але Настя женеться за кращим життям у галасливому місті, а молода вчителька, швидше за все, потрапляє в село за направленням після навчання, від якої не можна було відмовитися. Настя не пише матері, налагоджує її листи на потім, тоді як вчителька сумує за рідним людині, навіть коли бачить чужу біду. І в цьому величезна різниця.

Автор вводить у твір образ молодої вчительки, щоб показати, якою повинна бути дочка. Та навіть якщо обставини складаються так, що треба залишити близьких людей, про них не можна забувати, адже є й інші способи для спілкування. Можна і приїжджати, і дзвонити, а не просто відкуповуватися грошима, як це робила героїня оповідання Настя. Молода вчителька побачила чужу біль, тому вона зробить правильний моральний вибір і навчить цьому своїх учнів.