Аналіз вірша Єсеніна «Ниви стиснуті, гаї голи…»

С. А. Єсенін – поет, який умів знаходити прекрасне у будь-який час року і в будь-якій погоді, чи то спекотне літо або студена зима. Своє захоплення навколишнім світом він висловлював в пейзажній ліриці. До цього пласту творчості відноситься і вірш «Ниви стиснуті, гаї голи…», яке вийшло з-під пера поета в 1917 р. В цей час молодий поет жив у Москві, але в його пам’яті завжди залишався образ рідного села. Сергій Олександрович страждав через розлуки з рідною домівкою, але в той же час його образ надихав на створення шедеврів.

Тема вірша – зміна пори року, прихід зими. Поет показує, що все в природі прекрасно і гармонійно, а одне із самих заворожливих подій – очікування нового часу року.

Ключові образи вірша Єсеніна С. «Ниви стиснуті, гаї голи…» – природа і ліричний герой. Ліричний герой – уважний відсторонений спостерігач, що виражає емоції автора. Здається, він дивиться на неосяжні простори то з висоти пташиного польоту то, стоячи на землі в епіцентрі змін. Краєвид, що відкривається його погляду похмурий і сірий, але це зовсім не викликає у героя туги. Навпаки, він захоплюється цим дивом – місяцем, нагадує лоша.

Пейзаж, зображений у вірші, знаходиться на зламі осені й зими. Поет описує безкраї простори нив і гаїв, оповитих туманом і вогкістю. Сонце постає перед ним у традиційному образі колеса. Небесне світило автор позначає словом тихе, ніж натякає на те, що воно більш тьмяне, ніж навесні і влітку. Дрімота охопила дорогу, якою однією з перших привидівся прихід зими.

В останньому куплеті настрій різко змінюється. Єсенін С. називає гущавину дзвінкою, пробуджуючи цим словом все навколо. Він зачарований лошам-місяцем, який запрягся в сани. Це символічний образ, що нагадує перевізника, який незабаром привезе седовласую зиму.

Дивіться також:  Аналіз вірша Єсеніна «Низький будинок із блакитними ставнями...»

Для відтворення осінньо-зимового пейзажу С. Єсенін використовує художні засоби. Першість належить порівнянь: «колесом за сині гори сонце тихе скотилося», «… місяць лошам». Примітно, що синтаксичні конструкції порівнянь побудовані без союзу «як». Деякі образи оформляються за допомогою метафор: «дрімає взрытая дорога», «…місяць… лошам запрягался в наші сани». Художньої завершеності і цілісності Сергій Олександрович домагається за допомогою епітетів: «сонце тихе», «сива зима», «рудий місяць». Стежки гармонійно доповнюють один одного, передаючи умиротворення, легкий смуток і захоплення.

Композиція вірша нескладна. Воно складається з трьох катренів з перехресною римою. Кожен куплет присвячений певній «локації», виражає відносно закінчену думку. Віршовий розмір – чотиристопний хорей. Інтонація вірша спокійна, як осіння природа. Навіть захоплення автора в останньому куплеті не перериває цю атмосферу.

Твір С. Єсеніна «Ниви стиснуті, гаї голи…» – це не просто картина природи, а пейзаж-нагадування про рідному селі, далекому притулок дитинства.