Аналіз вірша Пастернака «Ніч»

Віршована робота Бориса Пастернака «Ніч» була створена в 1957 році. В її тексті читач стикається з образами людей різних професій.

Дану роботу можна назвати особливою, адже дії в римованих рядках розгортаються не десь у Москві або будь-яких інших містах Росії, а в небі, на висоті пташиного польоту. Герой літає в хмарах, він льотчик, він спостерігає за перебігом життя з надзвичайної висоти.

Літературні критики припускають, що на таку повітряну ідею Бориса Пастернака наштовхнули творчі роботи Антуана де Сент-Екзюпері. До того ж, над будинком, де жив поет дуже часто пролітали літаки.

У своїй літературній роботі Пастернак описує образи абсолютно різних людей. Проте є у них одна загальна особливість – вони активні в нічний час доби. Хтось робить це з власної волі, а хтось вимушено.

Цікавим вважається образ світового простору, який позбавлений усякого сну. Тут читач знайомиться з поняттям нічного дозору, який покликаний спостерігати за землею і охороняти її спокій.

Останні рядки вірша висловлюють важливу позицію автора. Художник, творча людина, завжди повинен бути напоготові. У його руках важлива функція засвідчення. Щоб створити шедевр, необхідно завжди бути напоготові.

Борис Леонідович любив свою «Ніч». Він неодноразово перечитував її рядки вголос, записував аудіозапис прочитання, яка збереглася й досі.

Дивіться також:  Художнє своєрідність роману Пастернака «Доктор Живаго»