У всієї великої історії нашої великої Батьківщини царствовало дуже багато царів і імператорів. Одним з таких був Микола Перший, який з’явився на світ 6 липня 1796 року, а управляв своєю державою цілих 30 років, в період з 1825 по 1855 рік. Микола запам’ятався багатьом як дуже обережний імператор, не проводить активну внутрішню політику в своїй державі, про яку і піде мова надалі.
Основні напрями внутрішньої політики Миколи 1, коротко
На вектор розвитку країни, який вибрав імператор, зробила дуже великий вплив повстання декабристів, що відбулося в той рік, коли правитель зійшов на престол. Це подія і визначило те, що всі реформи, зміни і взагалі весь курс внутрішньої політики правителя будуть спрямовані на будь-яке знищення або недопущення опозиції.
Боротьба з будь-якими незадоволеними – ось те, чого дотримувався зійшов на престол глава держави весь час свого царювання. Правитель розумів, що Росії потрібні були реформи, але його першочерговою метою була потреба в стабільності країни і стійкості всіх законопроектів.
Внутрішньої політики Миколи 1
Реформи Миколи 1
Імператор, усвідомлював важливість і потребу реформ, намагався втілити їх у життя.
Фінансова реформа
Це було перша зміна, яку здійснив правитель. Фінансову реформу також називають реформою єгора канкріна – міністра фінансів. Головна мета та суть змін полягала в тому, щоб повернути довіру до паперовим грошам.
Микола – це перший чоловік, який зробив спробу не просто поліпшити і створити стабільність фінансової ситуації своєї держави, але і емітувати потужну валюту, високо ценившуюся на міжнародній арені. При цій реформі асигнації повинні були бути замінені на кредитні знаки. Весь процес зміни поділили на два етапи:
- В державі накопичувався металевий фонд, який згодом, за задумом, повинен був стати забезпеченням паперових грошей. Для цього банк почав приймати золоті і срібні монети з подальшим їх обміном на депозитні білети. Паралельно з цим міністр фінансів Канкрін, закріпив на одному рівні вартість асигнаційного рубля, і розпорядився обчислювати всі платежі держави в срібних рублях.
- Другим етапом став процес обміну депозитних квитків на нові кредитні квитки. Вони могли без проблем обмінюватися на металеві рублі.
Реформа Єгора Канкріна
Важливо! Таким чином, Канкрину вдалося створити таку фінансову ситуацію в країні, при якій звичайні паперові гроші були забезпечені металом і цінувалися так само, як і металеві гроші.
Селянська реформа
Головні особливості внутрішньої політики Миколи полягали в діях, спрямованих на поліпшення життя селян. За весь час його правління було створено 9 комітетів, обговорюють можливість поліпшення життя кріпаків. Відразу варто відзначити, що до кінця вирішити селянське питання імператору не вдалося, оскільки він робив все дуже консервативно.
Великий государ розумів важливість скасування кріпосного права, але перші зміни правителя були спрямовані на поліпшення життя саме державних селян, а не всіх:
- У державних селах, селищах та інших населених пунктах збільшилася кількість навчальних закладів і лікарень.
- Виділялися спеціальні ділянки землі, де члени селянської громади могли їх використовувати для того, щоб запобігти поганий врожай і згодом голод. Картопля – це те, чим в основному засаджувалися ці землі.
- Проводилися спроби вирішити проблему нестачі землі. У тих населених пунктах, де селянам не вистачало землі, проводилися переклади державних селян на схід, де вільних ділянок було дуже багато.
Ці перші кроки, які Микола 1 зробив для поліпшення життя селян, дуже сильно насторожили поміщиків, і навіть викликали у них незадоволення. Причиною цьому послужило те, що життя державних селян почала дійсно стає краще, а отже, звичайні кріпаки теж почали виявляти невдоволення.
Селянська реформа
Пізніше, уряд держави на чолі з імператором почало розробляти план по створенню законопроектів, які, так чи інакше, покращували життя звичайних кріпаків:
- Був виданий закон, який забороняв поміщикам роздрібно торгувати кріпаками, тобто продаж якогось селянина окремо від сім’ї відтепер була заборонена.
- Законопроект, який називається «Про зобов’язаних селян», полягав у тому, що тепер поміщики мали право відпускати кріпосних без землі, а також відпускати їх з землею. Однак, за таке дарування волі, звільнені кріпаки зобов’язані були виплачувати своїм колишнім господарям певні борги.
- З певного моменту кріпаки отримали право купувати власну землю і, отже, ставати вільними людьми. Крім цього, кріпосні також були наділені правом купувати власність.
УВАГА! Незважаючи на всі вищеописані реформи Миколи 1, які набули чинності при цьому імператора, ні поміщики, ні селяни ними не користувалися: перші не хотіли відпускати кріпосних, а у других просто не було можливості викупитися. Однак, всі ці зміни були важливим кроком на шляху до повного скасування кріпосного права.
Політика в галузі освіти
Правитель держави вирішив виділити три види шкіл: парафіяльні, повітові та гімназії. Першими та найважливішими предметами, досліджуваними в школах, були латинську мову і грецьку мову, а всі інші дисципліни вважалися додатковими. Як тільки Микола перший зійшов на престол, в Росії налічувалося близько 49 гімназій, а до кінця царювання імператора їх число дорівнювало 77 по всій країні.
Зміни зазнали і університети. Ректора, а також професори навчальних закладів тепер обиралися міністерством народної освіти. Можливість навчатися у Вузах давалася тільки за гроші. Крім Московського університету, вищі навчальні заклади перебували в Петербурзі, Казані, Харкові та в Києві. Крім того, вищі освіта людям могли дати деякі ліцеї.
Перше місце в усьому освіту займала «офіційна народність», яка полягала в тому, що весь російський народ є зберігачем патріархальних традицій. Саме тому у всіх університетах, незалежно від факультету, викладалися такі предмети, як церковне право та богослов’я.
Економічний розвиток
Промислова ситуація, яка встановилась в державі до моменту приходу Миколая на престол, була найжахливішою за всю історію Росії. Ні про яку конкуренцію в цій сфері з західними та європейськими державами і мови бути не могло.
Всі ті види промислових виробів та матеріалів, які були країні просто необхідні, купувалися і доставлялися з-за кордону, а сама Росія за кордон постачала лише сировину. Однак, до заходу правління імператора ситуація дуже помітно змінилася в кращу сторону. Микола зміг почати формування технічно розвиненої промисловості, вже здатної до конкуренції.
Дуже сильний розвиток отримало виробництво одягу, металів, цукру і текстилю. Величезна кількість виробів з абсолютно різних матеріалів почало проводитися в Російській імперії. Робочі верстати теж почали виготовлятися на Батьківщині, а не купуватися за кордоном.
Реформа Кисельова
За статистикою, за 30 з гаком років, оборот промисловості в країні за один рік виріс більш, ніж у три рази. Зокрема, машинобудівна продукція збільшила свої обороти цілих 33 рази, а бавовняна продукція — у 31 раз.
Перший раз за всю історію Росії почалося будівництво шосейних доріг, що володіють твердим покриттям. Були споруджені три великі траси, одна з яких – Москва-Варшава. При Миколі 1 було покладено початок будівництва залізниць. Бурхливе зростання промисловості сприяв збільшенню міського населення більш, ніж у 2 рази.
Схема та характеристика внутрішньої політики Миколи 1
Як вже було сказано, головні причини посилення внутрішньої політики при Миколі 1 – повстання декабристів і нові можливі протести. Незважаючи на те, що імператор старався і робив життя кріпаків краще, він дотримувався основ самодержавства, придушував опозицію і розвивав бюрократизм. В цьому і полягала внутрішня політика Миколи 1. Схема, представлена нижче, описує основні її напрями.
Підсумки внутрішньої політики Миколи, як і загальна оцінка сучасних істориків, політиків і вчених, неоднозначні. З одного боку, імператору вдалося створити фінансову стабільність у державі, «відродити» промисловість, збільшивши її обсяги в десятки разів.
Були навіть зроблені спроби поліпшити життя, і частково зробити вільними звичайних селян, але ці спроби успіхом не увінчалися. З іншого боку, Микола Перший не допускалося інакомислення, зробив так, що релігія в житті людей займала мало не перше місце, що за визначенням не дуже добре для нормального розвитку держави. Охоронна функція в принципі була дотримана.
Внутрішня політика Миколи I
Внутрішня політика Миколи I. Продовження
Висновок
Підсумок всьому можна сформулювати наступним чином: для Миколи 1 найважливішим аспектом під час його правління була саме стабільність всередині своєї країни. Йому не була байдужа життя звичайних громадян, але сильно поліпшити її він не зміг в першу чергу з-за самодержавного режиму, який імператор повністю підтримував і намагався всіляко зміцнювати.
