Мама головного героя Віктора Дмитрієва – Ксенія Федорівна, є на перший погляд, позитивним персонажем. Однак, важкі стосунки з невісткою Оленою, змушує жінку буквально зневажати дружину рідного сина.
Ксенія Федорівна незадоволена поведінкою лени і способами досягнення цілей. В її інтелігентному свідомості, немає місця подлостям і користі. Між двома жінками виникає незрима боротьба за Дмитрієва. Але в цій війні немає переможців, так як він любить дружину і матір, хоча найчастіше приймає сторону дружини.
Це обставина засмучує Ксенію Дмитрієву. Адже вона виховувала сина по-іншому. Жінка своїм прикладом хотіла показати дітям, що потрібно завжди чинити по совісті і честі, і тільки тоді ніхто не зможе їх в чомусь дорікнути. Вона показувала, як «правильно» треба ставитися до людей, розміщуючи в своїй кімнаті усіх, хто звертався до неї за допомогою. Всіх… крім невістки.
Пропрацювавши все життя в бібліотеці, і спілкуючись з освіченими та інтелігентними людьми, жінка раптом зіткнулася з відкритою безпринципністю Лук’янових. Для цих людей свої інтереси завжди були дорожче, ніж думка оточуючих. Вони готові були йти напролом, заради досягнення заповітної мети, втрачаючи по дорозі друзів. Таке не вкладалося в голові у піднесеною й витонченою Дмитрієвої, і вона всіма силами хоча б сина, намагалася закликати до розсудливості. Відносини між жінками зіпсувалися остаточно.
Ця ворожнеча не проходить безслідно і відбивається на здоров’ї жінки. Лікарі виявляють у Ксенії Федорівни онкологію.
Проте близькі, не говорять їй про смертельний діагноз, і з останніх сил намагаються врятувати жінку. В результаті лікування, у Дмитрієвої відбувається позитивна динаміка, стан поліпшується, і її виписують з лікарні.
Жінка ще не знає про плани невістки з’їхатися. Але як тільки син про це повідомляє, вона тут же відмовляється. Вона говорить йому про те, що обмін стався набагато раніше. Саме тоді, коли той зайняв позицію дружини.
І все ж Ксенія Федорівна погоджується на переїзд. Вона в буквальному сенсі жертвує собою заради майбутнього улюбленої внучки Наташі.
Через деякий час, жінка розуміє, що знаходиться буквально на смертному одрі». Вона дізнається про діагноз лікарів, але її лякає не це. Дмитрієва жахається тієї думки, що невістка весь обмін спланувала, знаючи про невтішних прогнозах лікаря. У серце Олени не знайшлося місця співчуттю, і під приводом турботи про свекруху, вона вмовила Віктора з’їхатися, а той у свою чергу умовив і саму Ксенію Федорівну.
Ці думки жінці розбили серце. Звичайно, вона розуміла, що її син давно перебуває під впливом дружини, але все одно жінка порахувала це справжньою зрадою. Вона раптом відчула себе по-справжньому безпорадною і абсолютно непотрібною. Але це відчуття тривало недовго… Дмитрієва незабаром померла…
Звичайно вона не пробачила сина і не перестала зневажати невістку. Може бути тому, після похорону, Віктор глянув на нинішню ситуацію її очима. Тільки тоді він зрозумів ціну обміну, який стався не з кімнатою, а з ним багато років тому…