Одним з яскравих літературних пам’яток Стародавньої Русі є твір «Слово о полку Ігоревім», детальний аналіз якого вимагається для ЄДІ. Чому слід приділити особливу увагу при розборі цього твору?
План аналізу для державної атестації
Завдання державної атестації вимагають докладного ознайомлення з текстом твору. Учень повинен відповісти на тестові питання, надати характеристику кількох персонажів і проаналізувати текст з історичної точки зору, вказавши при цьому художні особливості.
У цій статті докладно буде розглянуто:
- Історія твору.
- Особливості сюжету (коротко).
- Жанрова приналежність тексту.
- Ідея.
- Художні особливості.
- Аналіз епізоду «Плач Ярославни».
- Аналіз образу Всеволода.
Докладний розбір твору дасть можливість не тільки відповісти на всі питання державної атестації, але і краще зрозуміти значення тексту і його ідею.
Слово о полку Ігоревім
Історія твору та особливості сюжету
Твір було створено у 12 столітті н.е. через кілька років після описуваних подій. Написано твір було в Києві, автор його досі невідомий, але дослідники припускають, що це міг бути князь або хто-то належить до княжої сім’ї.
Знайшов і придбав рукопис наприкінці 1780-х років граф Мусін-Пушкін у колишнього настоятеля монастиря в Ярославлі. На жаль, початковий текст був втрачений під час пожежі 1812 року, і сьогодні доступні лише переписаній копії.
Сюжет та ідея твору
Слово оповідає про героїчний похід одного з князів Київської Русі – Ігоря на половців, який відбувся в 1185 році. У центрі оповідання – похід великого князя Ігоря, внука княгині Ольги на половців. Оповідання складається з кількох сюжетних частин:
- Збори в похід князя і погані прикмети. Особлива увага приділяється сонячного затемнення, яке відбувається безпосередньо перед походом, що волхви розцінюють як віщування біди.
- Засідка половецьких племен і героїчна битва, що тривала дві доби. Захоплення всіх князів у полон.
- Звернення Святослава до Русі і її правителям. Його заклик до припинення міжусобних воєн і наступу на ворогів.
- Плач Ярославни, яка дізналася, що київське військо розбите і князі в полоні. Ярославна є збірним образом всіх матерів і дружин, які втратили своїх синів і чоловіків у цій битві.
- Втеча Ігоря і повернення в Київ.
Основна ідея слова о полку Ігоревім – це прагнення до об’єднання Русі, припинення міжусобних чвар. Червоною ниткою крізь пісня проходить ідея об’єднання всіх князів і племен, щоб успішно протистояти зовнішнім ворогам.
Важливо! Автор твору ставить своїм завданням розбудити патріотизм і закликати воїнів до активної боротьби проти ворогів.
Жанрова приналежність
З моменту першої публікації тексту твору (1800 рік) його відносили до різних літературних жанрах:
- Пісня – на захист цієї версії говорить різноманітність і співучість складу, його химерність і безліч віршованих форм;
- Ораторська мова – в тексті зустрічається безліч прямих звернень до князів, народу і воїнам;
- Плач на поховання – на захист цієї теорії говорить обмеженість оповідання і піднесення складу ліричного над епічним.
Філологи, які вивчають твір в останні 10-15 років, схиляються до думки, що жанр «Слова» — це хвалебна пісня або плач, оскільки текст близький до них за своїм змістом і стилістичним особливостям.
Чому присвячене «Слово»?
Присвячено твір військового походу князя Ігоря на половців, який закінчився повною поразкою. Пісня складається з подій тієї кампанії: передвісники невдачі, засідка, втеча війська, полон Ігоря і активний наступ ворогів на міста Київської Русі.
Але між рядків можна прочитати і інше посвята – руської землі, російському народу. Автор розповідає про минулі події, які вже стали історією держави, про сучасність, про події на Русі. Головним героєм його епосу стають не князі, а земля, люди, які страждають від нерозсудливості князів і від нападу зовнішніх ворогів.
Слово о полку Ігоревім — затемнення
Заключний епізод «Слова»
Заключною картиною пісні стає повернення князя Ігоря з полону. Автор малює змужнілого князя, який прямує до церкви, щоб подякувати Богові за свій порятунок. Народ радіє його поверненню. Лунають крики слави старим і новим князям, війську. Возвеличення російського народу – це те, чим закінчується слово. Незважаючи на страждання, які переніс народ і його князь, автор все ж вірить у майбутнє, вірить у те, що будуть ще славні дні на Русі.
Цікаво! Епос написаний з багатьма відсиланнями до язичництва, але останні рядки як би підкреслюють християнську віру війська і князя. Деякі дослідники вважають цей шматок поеми вставкою вже часів Володимира Великого.
Художні особливості
Твір став унікальним пам’ятником літератури за рахунок поєднання в собі ліричного і епічного начала. Художні особливості «Слово о полку Ігоревім» можна виділити в список:
- Багаторазове використання військової термінології елементів ораторській промови.
- Численні повтори, що акцентують увагу на певній думці.
- Тісний зв’язок з фольклорним символізмом: місяць та сонце, зозуля з соколом, сизий орел.
- Поема наповнена звуками: іржуть коні, сурмачі сурмлять, скрипить сідло; і фарбами: хмари чорні, срібні струмені, щити червоні.
- Сили природи стають живими персонажами, як і скорботу з плачем.
- Зустрічаються язичницькі мотиви: Ярославна розмовляє з вітром, Дніпром, сонцем.
Аналіз художніх особливостей тексту підтверджує, що література того часу накопичила і активно використовувала досвід народної творчості.
Слово о полку Ігоревім
Плач Ярославни
Це один із завершальних епізодів у «Слові о полку Ігоревім», який використовується автором, щоб посилити емоційну складову пісні і повернути читачів в реальність після спогадів про минулі перемоги князів Русі.
Цікаво! Плач Ярославни широко демонструє поклоніння русичів природним силам і язичницьке минуле.
Епізод наділений великим емоційним навантаженням, – саме в ній автор висловлює своє ставлення до подій. Страждання Ярославни стають втіленням страждань всіх дружин і матерів, всього народу, який страждає від того, що відбувається. Патріотизм Ярославни також яскраво виражений в тексті – це відмінний приклад ораторського мистецтва в літературі.
Дівчина як би змушує природу і землю співчувати їй і врятувати її чоловіка. Дружина князя Ігоря стає безпосереднім учасником всіх військових дій, відображенням патріотичного духу воїнів.
Ярославна співає ліричну пісню і питає природу про долю свого чоловіка, адже вона в «Слові» зображується повноцінним персонажем. Відбувається діалог, який показує всьому світові ставлення того, древнього людини до природи. Плач не тільки показує відношення і скорботу самого автора, але і відіграє важливу роль в загальному сюжеті.
Плач Ярославни
Всеволод – аналіз персонажа
Князь Всеволод – це один з головних героїв твору, оскільки його роль важлива не тільки для сюжетної лінії, але і для передачі главою ідеї автора – об’єднання князів разом. Образ Всеволода вимальовується за допомогою порівнянь і метафор. Наприклад, автор часто називає князя Буй-Туром – так називали диких биків, щоб донести до читача мужність і силу персонажа.
Всеволод – це молодший брат князя Ігоря і зять Юрія Долгорукого, в його володінні знаходиться Трубчевська і Курська землі. Він бере участь у поході брата зі своїм полком і також під час битви на три роки потрапляє в полон до половців. Всеволод – могутній і відважний молодий чоловік, за історичними джерелами, він в той час був не старше 30 років.
«Слово о полку Ігоревім» та його аналіз в трактаті «Азія», долі книги і її автора.
Слово о полку Ігоревім
Висновок
Слово виразно дає зрозуміти, що Ігор і Всеволод вкрай дружні і готові постояти один за одного. Саме цією дружбою автор намагається донести до читачів головну ідею – князям необхідно об’єднатися і стати братами, адже тільки єдність правителів руської землі може зміцнити державу і протистояти ворогам.
Ставлення братів протиставляється міжусобних воєн, тому образ Всеволода в «Слові» дуже важливий. «Слово о полку Ігоревім» – це пам’ятник російської літератури, який дає можливість не тільки дізнатися про деякі історичні події, але і зрозуміти настрій, хвилювання і переживання народу того часу.
