Основна дія твору розгортається в період тридцятирічної війни. Війни, яка стала національною трагедією для Німеччини, війни без переможців.
Весною 1624 року головнокомандувач шведської армії Аксель Оксеншерн вирішує здійснити похід у Польщу, для чого починає вербування солдатів в своє військо. Набір проходив дуже мляво. В один із днів, Вербувальник і Фельдфебель зустріли на дорозі фургон Анни Фірлінг. Прізвисько у неї було Матуся Кураж. Вона їздила по воюючою Європі зі своїми синами Эйлифом і Швейцеркасом, донькою Катрін, яка була німий, промишляючи торгівлею. І поки Фельдфебель розмовляв з Матусею Кураж, Вербувальник заманив Эйлифа на службу у військо.
Через два роки Матінку Кураж і Эйлиф зустрілися в Польщі в таборі шведського головнокомандувача. Эйлиф був гордий собою, адже зовсім нещодавно здійснив подвиг: убив чотирьох селян і забрав їх худобу.
Через ще три роки Швейцеркас був призначений на посаду скарбника Фінської полку. До цього полку прибилася і Матуся Кураж зі своєї торгової возом. Справи у Фірлінг йдуть просто чудово, торгівля процвітає.
В цей час католики пішли в наступ, і армії лютеран довелося поспіхом відступати. Як виявилося, Швейцеркас не встиг відійти з основними військами, і щоб сховати полкову скарбницю прийшов до матері. Скарбницю помістили в торговий фургон.
Швейцеркаса мучить совість, адже через нього солдати не отримають винагороду. Він вирішує пробиратися до свого полку разом із скарбницею. Але по дорозі його схоплюють католики, які вже давно полюють за скарбником Фінської полку. Матуся Кураж хоче врятувати сина від смертної кари і вирішує закласти свою торгову палатку. Кураж отримує у колишньої повії Іветти в заставу намети 200 гульденом. Покрити борг і викупити торгову палатку Фірлінг розраховувала в рахунок полкової скарбниці, але дізнавшись, що Швейцеркас викинув золоті, і що викупити намет буде за що, починає торгуватися за звільнення сина за 120 гульденів. За 80 гульденів вона розраховувала відновити свою торгівлю. В кінцевому підсумку, Швейцеркаса все ж стратили.
Через кілька років Матуся Кураж об’їздила майже всю Європу. Війна тривала, а значить, торгівля теж процвітала. У битві під Лютценом був убитий король Швеції Густав Адольф. На цьому тлі, воюючі сторони вирішили підписати мирну угоду. Для Матусі Кураж – це повний крах, тепер їй не було з ким торгувати. Єдиною радістю для неї стала думка про те, що тепер Эйлифа не вб’ють на війні. У той час, коли Кураж намагалася продати залишки свого товару, Эйлифа стратять за аналогічний військовий «подвиг». Він, як і тоді пограбував селян, при цьому зарізавши господиню. Єдиним відрізняємо стало те, що своє діяння Эйлиф повторив у мирний час.
Кураж не знає про те, що трапилося, до неї доноситься нова звістка – війна знову відновилася, а значить потрібно наповнювати віз і вирушати в дорогу. З собою вона бере полкового кухаря.
З часом їм набридло постійно бути в дорозі, так і війна вже йшла шістнадцять років, виснаживши всіх і вся. Торгівлі не було, люди не могли заплатити за товар.
В один із днів кухар дізнається, що йому у спадок від матері, яка померла від холери, залишився не великий шинок. Він кличе Фірлінг з собою. Єдина умова – залишити Катрину. Кураж не погоджується на це.
Ще два роки мати і дочка мандрують містами Німеччини. Одного разу вночі Картин почула, як католики випитують у селян дорогу, щоб напасти на військо протестантів. Дівчина ціною власного життя підняла тривогу, чим врятувала жителів містечка Галле. Матуся Кураж оплакавши своє дитя, знову збирає фургон і відправляється налагоджувати торгівлю.
