Пришвін у своїй казці «Комора сонця» присвятив більшу частину свого твору саме описі природи. Автор у подробицях розповідає про те, як птахи зустрічають світанок, як захищають своє потомство і відвойовують територію. Всі ці подробиці можна дізнатися лише в тому випадку, якщо довго спостерігати за лісом.
Крім птахів у творі задіяна сюжетна лінія життя і смерть вовка «сірого поміщика». У казці показано, наскільки сильно був розвинений його інстинкт самозбереження. Адже, на нього не раз були «облави» – мисливці ставили червоні прапорці і влаштовували йому справжнє цькування собаками. Проте вовка завжди вдавалося втекти від переслідувачів. Він ховався у місці, яке люди обходилися стороною, а потім, як би в помсту, влаштовував «вилазки» і губив стада тварин. В зимовий час він починав полювати навіть на сільських собак, тим самим показуючи, хто тут справжній господар.
І все ж у казці людина і природа не борються, а прагнуть жити в гармонії один з одним. Так, в той час було багато охочих, але вони не приносили лісі великої шкоди, на відміну від браконьєрів. Саме із-за них, багато тварини тепер занесені в червону книгу, а деякі види зникли без сліду.
Положення людини в казці Пришвіна не дуже значне. Він може лише милуватися тим світом, де ще задовго до появи людей, що вже було все чудово. Автор показує, що люди не є господарями становища – а просто непрохані гості. Навколишнє середовище диктує людині і норми і правила, з якими доведеться змиритися.
В цьому казковому світі, кожен займає своє місце, будь то проста болотна гадюка або ворона стереже яйця. Все оживає з появою перших променів сонця. Всі радіють новому дню, моменту, коли закінчилася зима і весна починає вступати у свої права.
Лісникові Антипычу ближче всіх була гармонія з природою. Він жив на лісовій галявині і спостерігав за всіма чудесами, що відбуваються навколо себе. Здавалося, він знає щось більше, ніж інші, і цей секрет він ніколи не видасть. Природа подарувала йому довге життя. Однак, вона, ніби в передчутті чогось страшного й непоправного, забрала його у людей перед самим початком Великої Вітчизняної війни.
Казка-бувальщина Пришвіна показує, як все в цьому житті відносно, і в той же час – справедливо. За все рано чи пізно приходить розплата. Все живе, будь то тварина, людина або деревце, знаходиться на своєму місці, і в свій час.
В «Коморі сонця» видно багато. Це і ліси, і трави, і звірі, і птахи. І все ж є речі, які не завжди виставлені на показ оточуючим. Це, те, чим багата земля «зсередини». Те, що допоможе у подальшому розвитку цілої країни. Ось наскільки унікальна і безцінна наша планета.
Автор показує, як важливо жити в гармонії з іншими людьми і з навколишнім світом, як природа щедро може віддячити або покарати людину, в разі надмірної самовпевненості. Тому людина повинна не лише брати всі блага зовнішнього світу, але і нести в нього добро.