Повість Н.В. Гоголя «Зачароване місце» – не просто «небилиця» про нечисті, а повчальна історія. У ній письменник реалізує ідею про те, що нажитися нечесною працею не виходить ні в кого. Розкривається вона поступово в сюжеті з реальними і фантастичними подіями.
Зазначений повчальний висновок проявляється в кінці повісті, до цього ж уважний читач може знайти ще багато мудрих життєвих уроків. Наш народ здавна вірили в нечисту силу. Дійсно, з людьми траплялися різні, деколи зовсім неймовірні речі, тому підстави для обережності були. Сучасна людина легковажно ставиться до біса, але іноді виникають думки про те, що потрібно бути обережніше.
Дячок, онук головного героя твору, переконався в тому, що якщо диявол захоче «обморочить» людини, зробить це без праці. І добре, якщо людина відбудеться тільки обманом, як дід Максим. Дячок розуміє, що все могло б закінчитися і гірше, тому остерігає своїх слухачів зв’язуватися з чортом.
У халепу з диявольським місцем головний герой потрапив з-за того, що любив похвалитися. Він почав танцювати, щоб показати чумакам, що ще меткий. Кілька разів дід намагався вытанцевать на зачарованому місці, але нічого не виходило. Кілька разів він повторював свої спроби, поки не роздражнив диявола. Цей випадок змушує хвальків замислитися над своєю поведінкою. Іноді розумніше вчасно зупинитися, щоб уберегти самого себе від неприємностей.
Н.В. Гоголь у «Зачарованому місці» ще раз показує, на що здатна сміливість і завзятість. Дід Максим не злякався ні сатани, ні проклятого місця. Він сміливо вступив у бій за скарб. Сміливість допомогла герою дістатися додому, та ще й скарб знайти. Якби старий злякався, він, швидше за все, заблудився б, так як чорт продовжував би морочити йому голову.
За скарбом герой відправився не для власної вигоди. Він думав порадувати онуків солодощами та жупанами. Можна стверджувати, що скарб знайти йому допомогла любов до близьких. Таким чином, письменник ще раз доводить, що світле почуття здатне творити дива.
Епізод, в якому дід з’являється з бочкою в руках, зображено в гумористичному тоні. Старий з захопленням розповідає онукам про те, що приніс для них багатство, а потім виявляє сміття. У цьому епізоді автор висміює прагнення до легкої наживи, стверджує, що заробити гроші, які підуть на користь, можна тільки чесною працею.
Після цього випадку дід Максим остерігає онуків мати справу з нечистим. Це застереження варто сприймати не тільки в прямому, але й у переносному значенні. Не треба вестися на легкий заробіток, так як можна залишитися ні з чим.
Християни здавна шанують Бога, вважаючи, що він може захистити від будь-якої напасті. Так і в повісті Н.В. Гоголя дід Максим після зустрічі з чортом звертається до Господа та інших закликає робити те ж саме. Ця деталь теж свого роду повчання, особливо для християн.
Повість Н.В. Гоголя можна сприймати по-різному: і як правду, і як вигадку для легковірних слухачів. Це особиста справа кожного читача. Але запам’ятати подані письменником уроки варто.
