Образ Юрія Живаго в романі Пастернака «Доктор Живаго»

Роман Бориса Пастернака «Доктор Живаго» був покликаний антирадянським, тому неодноразово піддавався репресіям і заборонявся до друку. Літературні критики нашого часу досі не можуть зрозуміти, що ж так не подобалося правлячої партії. Адже в рядках твору можна відчути дух більшовизму. Я вважаю, що обурення викликали ті рядки, в яких Пастернак описує життя звичайної людини.

У ті часи важко було знайти кошти для існування, тому, від безвиході, люди готували пшеницю в зернах і немолотую жито, варили юшку з риб’ячих голів. Думаю, що така правда життя була неприйнятна для торжествуючої влади і з цієї причини, роман Бориса Леонідовича був забороненим. Хоча, через роки він знайшов свого читача і завоював не одну сотню прихильників.

Головним героєм роману був Юрій Живаго – особистість невизначена, з суперечливим характером. У душі героя постійно виникали коливання, сумніви, він ніяк не міг визначитися, на чий бік стати. Юрій Андрійович намагався не стріляти в білогвардійців, адже особи багатьох з них були йому знайомі. В один час, Живаго ранить Ранцевица, але потім рятує йому життя.

В думках героя немає єдності. Він ніяк не може вирішити, на чию ж сторону йому стати і який вибір зробити. І такі двоякі емоції стосуються не тільки політичного і суспільного життя, а й відносин з жінками.

Дивлячись на те, що відбувається за вікном, які страждання, муки і біль відчувають оточуючі люди, як можна говорити про кохання, про відданих і вірних почуттях. Суспільний переворот зруйнував життя багатьох людей. І від цього страждали цілі покоління, пов’язані з подіями 1917 року.

Усвідомивши такий стан речей, Юрій Живаго не бажає приймати сторону жодного з таборів. Але, таке рішення не дарує йому спокій і задоволення.

Дивіться також:  Образ Лариси Антиповою в романі Пастернака «Доктор Живаго»

Думаю, під час написання роману, Борис Пастернак хотів створити символічний, збірний образ головного героя, який містив у собі якості людини з російської інтелігенції того часу.

Юрій Живаго так і не зміг зрозуміти, для чого ж було творити стільки насильства, стільки болю і біди, які принесли з собою більшовики. Приймаючи рішення, Юрій Андрійович намагається залишатися чистим душею, маючи душевну рівновагу і спокій. Той чоловік, який бажає бути щасливим, може створити це саме щастя самостійно, для себе!