Елементи казки й бувальщини у творі Пришвіна «Комора сонця»

Твір «Комора сонця» наповнена казковими моментами. На самому початку автор відразу визначає, де, коли і що відбувається. Він доносить до читача це характеризує казковій манері. Опускаючи низку подробиць, він легкої подачею доносить до читача про смерть обох батьків і залишилися одиноких сиріт Насті і Митраши.

Так повелося, що в усіх казках герої діляться на позитивних і негативних персонажів. «Комора сонця» не є винятком. У творі присутні добрі «чарівники» собака Травичка і її господар Антипыч. А до негативних «героїв» відноситься вовк з прізвиськом — старий Дідич. Він наводить жах на всю округу, і між тим, жоден мисливець його не може застрелити – сірому, в останній момент вдається втекти.

По безумовно казковим сюжетом, діти вирушають у ліс за весняної журавлиною. На цьому частина «вимислу» закінчується, так як додається життєвий факт. Автор розповідає про смакових якостях ягоди в різний час.

Далі сюжет йде виключно в «казковому» напрямку. Пришвін переказує читачеві про те, як лісові мешканці зустрічали світанок, про що думали, про що сперечалися, співали й розмовляли. Далі, з’являється дві дороги. Між дітьми відбувається конфлікт і кожен з них продовжує свій шлях у самоті. Настуся захоплюється збиранням журавлини і забуває про інцидент. Між тим, Митраша забрідає у багнисте болото і вже не в змозі звідти вибратися без сторонньої допомоги.

У самій складній ситуації, як і в будь-якій гарній казці, герою на допомогу приходить добрий «чарівник». Собака покійного Антипыча, Травичка, допомагаємо Митраше знову повірити в диво і вибратися з «згубного» болота. Вона ж, своїм виттям закликає і серйозну загрозу – вовка, сірого Поміщика. Згодом, добро все ж таки переможе зло і Митраша, рятує і себе, і Травичку від неминучої загибелі. Хлопчик, одним пострілом з батьківської рушниці вбиває сірого Поміщика.

Дивіться також:  Порівняльна характеристика Насті і Митраши (за казкою-були Пришвіна «Комора сонця»)

На цей «гуркіт» вдається Настя, яка вже не сподівалася побачити брата живим. Брат і сестра дуже перелякані, але щасливі, що їм вдалося знову знайти один одного.

Автор постійно робить відступ, і чергує факти з життя з явним вигадкою. Це надає твору характерний «забарвлення» і змушує читача повністю зануритися у світ безмежної фантазії. Дивовижні пригоди дітей у темному і згубному лісі, нарешті закінчуються, як і сама казка. Попереду, тільки реальність.

Діти повертаються додому з новим другом, собакою Травичкою. Вона розгледіла свого улюбленого Антипыча, в особі Митраши, і тепер йому вірою і правдою готова служити. Дітей знову чекають трудові будні, голодне господарство і стурбовані сусіди.

Місце, де все це сталося, автор назвав «Коморах сонця» тому, що воно виявилося багатим на поклади корисних природних ресурсів. Вони допомогли здобути перемогу в жахливій війні тисячоліття.

Твір «Комора сонця» буквально просякнуте казковим мотивом, але поряд з цим сюжет переплітається з дійсністю. Автор робить це з натяком на те, що життя набагато цікавіше, ніж може здатися на перший погляд.