Аналіз вірші Батюшкова «Гримить всюди страшний грім…»

Вірш «Гримить всюди страшний грім…» було написано 9 серпня в 1812 році. Весь твір присвячено опису війни з Наполеоном. У перших рядках містяться образи цієї страшної події. З’являються образи страшного грому. Море здувається, зірки падають, навіть саме сонце починає затухати. Все це показує, як сама природа намагається протистояти війні. Батюшков шкодує, що він та ті люди, що оточують його, тільки можуть використовувати перо, для того щоб допомогти солдатам. І хоча вони не бачать, що відбувається на цій страшній війні, він все одно знаходиться думками поруч з бійцями солдатами. Хоча тут можна спостерігати нотку презирства і до самого себе, і до того суспільства, в якому він перебував. За його внутрішнім відчуттям, що все, чим він займався було марно. Так як десь там, на фронті, гине безліч людей. А він сидить тут і пише свої твори.

В середині 1800 років Костянтин Батюшков долучається до організації, що носить назву «Вільне суспільство любителів словесності, наук і мистецтв». Тут поет заводить дружбу з багатьма відомими творцями. Саме завдяки цим людям і суспільству в цілому, Батюшков починає пробувати свої сили в літературі. Вперше він намагається опублікувати свої ліричні твори саме тут. Велика частина діяльності цієї організації ближче до 1812 року ставала несерйозною. Батюшков відчував це. Дане вірш служить доказом того, що Костянтин Батюшков почав дорікати вільне співтовариство за те, що вони не виявляли будь-якої відповідальності за події, що відбуваються в житті країни. Вони не показували, що для них це важливо. У своєму ліричному творі він насправді описує війну як кінець усього живого на планеті. Він зазначає у вірші, що, незважаючи на те, що відбувається в світі, люди не лякаються цього. Вони як і раніше пишуть вірші, створюють поеми.

Дивіться також:  Аналіз вірші Батюшкова «До одного»

Ці люди продовжують свою справу, пишуть «гусячим пером», навіть незважаючи на те, що відбувається в світі, в їх рідній країні. Якщо взяти до уваги те, що Батюшков даними віршем описував війну 1812 року, то виявляється, що поет буквально звинувачував і себе і всіх людей, хто складав вільне співтовариство в недостатній патріотичності. Сам Костянтин Батюшков з початком війни 1812 року тільки посилив патріотичний пафос своїх ліричних творів. Він усім серцем бажав захищати свою батьківщину від ворогів. Проте деякі життєві обставини не дозволили йому відразу ж відправлятися на поля битви, до розташуванню чинної на той момент армії. На війну Костянтин Батюшков зміг потрапити тільки до липня 1813 року. Поет служив там як ад’ютант генерала Бахметьєва.

Таким чином, роблячи висновок, можна сказати, що своїм віршем Костянтин Батюшков намагався показати недолік письменницької майстерності. Він вважав, що необхідно допомагати своїм людям не тільки словами, а й ділом. Що він і довів на власному прикладі, відправившись на війну, битися з французькою армією, допомагаючи російським солдатам.