Василь Бакшеєв входить до числа тих російських пейзажистів, які досить часто зображували на своїх полотнах прекрасні ліси, непрохідні хащі, адже вони були прикрасою руських земель. На його полотнах глядач може спостерігати лісові пейзажі, зображені в різні періоди року. Звичайно ж, найбільшу увагу привертає весняна замальовка, коли все полотно заповнений тонкими й тендітними березами.
Картина «Блакитна весна» є саме тим полотном, на якому пейзажист закріпив всі краси цієї весни. Ліс ще не повністю прокинувся від зимової сплячки. Деверья оголені, молоденькі листочки не встигли покрити з гілки і викрити в зелене вбрання. Вдивляючись у картину, глядач ніби переноситься в ту лісову гущавину, відчуває вологий, сирий повітря, який нагадуємо нам грибний запах.
Картина «Блакитна весна» досить спокійна. На ній немає ніяких хвилюючих подій, які можуть розбурхати увагу автора. Перед нами звичайний, теплий весняний день. Лісовий пейзаж залитий сонячним світлом, теплі промені наскрізь пронизують гілки дерев і опускаються до самої землі. Лісові стежки залиті водою. Вони з’явилася в лісі після рясного танення снігу.
Однак не це привертає увагу глядача. Набагато більше ми звертаємо свій погляд на дивовижно чисте небо, наповнене осяйним, блакитним відтінком. Дивлячись на пейзаж, ми розуміємо, що зима пішла. І вона повернеться не скоро.
Картина «Блакитна весна» переповнена світлими, м’якими, теплими відтінками. Ст. Бакшеєв не вдається до допомоги темних відтінків, адже не бачить свою роботу похмурою і похмурою. Весна асоціюється у нього з новою життям, новим потоком сил і енергії, світлом, який пробудив природу після зимової сплячки.
