Картина В. І. Левітана «Золота осінь» була написана в 1859 році. На мою думку, осінь – найулюбленіша пора року художника, адже більшість своїх робіт він присвятив саме їй. Головною відмінністю полотна «Золота осінь» від інших робіт В. І. Левітана є її насиченість фарбами, вона дуже яскрава, що вигідно виділяє її. Варто відзначити, що майстер був дуже не задоволений своєю роботою і в 1860 році намалював зовсім інший пейзаж, також давши йому назву «Золота осінь».
Поглянувши на картину, ми побачимо прекрасний осінній сонячний день. Спокій і гармонію природи ні що не може порушити. Куди-то тихо біжить струмочок, ще теплий осінній вітерець колише верхівки дерев. Якщо прислухатися, то можна почути гучний спів птахів і скрекіт коника, відчути легкий подих вітерця. В такі моменти забуваєш про свої проблеми і занурюєшся в цей теплий осінній день. Мені дуже подобаються такі дні. Вони дарують натхнення та підштовхують на вчинення нових вчинків. У ці дні хочеться зробити щось хороше.
У картині В. І. Левітана «Золота осінь» можна розгледіти всю міць і велич російської природи.
Основний колір картини – жовтий. Але якщо придивитися, можна побачити ще зелену траву, яка тільки-тільки почала жовтіти, та й поле на задньому плані полотна теж ще зелене, не все листя беріз встигли пожовтіти. На думку художника, осінь приходить до нас тоді, коли листя берези жовтіє і осипаються на землю.
Картина В. І. Левітана «Золота осінь» є однією з моїх улюблених картин, яка найбільш точно передає всі фарби ранньої осені.
