У чому ж полягає головна ідея розповіді Шукшина «Зрізав»? Швидше за все автор своїм твором хотів показати читачеві своє ставлення до життя, до людей які його оточують. Адже коли він досяг певних висот, в його життя разом зі славою прийшов негатив від численних людей.
Заздрість і злість пожирає людство зсередини. Ці почуття не несуть в собі нічого позитивного, лише забирають знищують можливості у населення. Людина, сповнене цими почуттями, постійно злиться не лише на оточуючих, але і на самого себе. Адже, по суті, він розуміє свою «нікчемність».
Саме таким і є персонаж оповідання Шукшина «Зрізав», Гліб Капустін. Чоловік намагається показати іншим, що розумніший за будь-якого «діяча». У будь-якій розмові, який заводить Гліб, останнє слово виявляється за ним. Він заганяє співрозмовника в спритно розставлені мережі і «зрізає» його на часом зовсім недоречний питанні. Так він показує наявність власного інтелекту і відсутність належних знань у опонента. Виходить, що завдяки таким ось «зрізах» чоловік не тільки підвищує свою самооцінку, але і дістає певну «повага» і славу серед місцевих жителів.
Однак в історії з кандидатом Журавльовим, Капустін, показує скоріше свою дурість, підлість і величезну заздрість. Він спочатку не зрозумів сферу діяльності кандидата філолога, вважаючи його філософом. Тому, почавши, м’яко сказати «дивна розмова», відразу виявився незрозумілим ні Журавльовим, ні його дружиною. Подружжя визнала його демагогом і кляузником, ніж великим мислителем сучасності. Піднята тема «шаманізму крайньої Півночі» не вкладалася в головах у обох кандидатів.
Згодом, на всі заперечення і висновки Журавльова, Капустін просто відповів порцією агресії і загроз. Адже як відомо, кращий захист – це напад. А в підсумку порядні, виховані і освічені люди «прийняли удар на себе». Капустін ж, поставив чергову «галочку» і самоствердився в очах громадськості.
Звичайно, автор, своєю розповіддю, просить читача в будь-якій ситуації залишатися людиною. Людська заздрість притаманне тільки слабким і невпевненим у собі особистостей. Але коли справа переростає в суперечки «хто розумніший», образ і хамства, це вже ознака підлості. Такі особистості, навіть не думають про душевному стані «діяча». Вони, хоч і не ставлять під сумнів його сферу діяльності, все ж залишають свій слід в його житті.
Заздрісникам не дано зрозуміти, яким працьовитістю і старанністю потрібно володіти, щоб чогось досягти в будь-якому терені, і як після виконаної роботи ще більш образливо чути подібне на свою адресу. Автору це все чудово знайомо. Він, як і його герой, кандидат Журавльов, зіткнувся з такими ж Капустиными. Їх злість і неприємні слова Шукшин вирішив переказати в оповіданні «Зрізав». Можливо, коли-небудь ця розповідь стане вирішальним в їх упередженому ставленні до автора.
І все ж, варто сказати Шукшину слова подяки, за те, що він зумів навіть про такий неприємною і практично непомітною ситуації, написати такий повчальний розповідь.
