Зінаїда Гіппіус була ідеологом нового напряму в літературі 20 століття, яке отримало назву символізм. Разом зі своїм чоловіком Дмитром Мережковським вони розробили концепцію символізму, основні його принципи. Гіппіус була поетесою, письменницею і драматургом. Її меланхолійні вірші, пройняті сильної сумом, меланхолією. Головна мета нового напряму – максимальна щирість з читачем, відкритість автора світу, він не боїться приховувати свої справжні почуття і ділиться цим з іншими. Кожен вірш має прихований сенс, який зрозумілий тільки досвідченому читачеві. Улюбленою темою поетеси є тема любові: щасливою і нещасливою, вона часто звертається також і до патріотичної тематики.
У поезії «Любов – одна» поетеса розмірковує над тим, що таке справжня любов, як важливо зберігати її в серце і ніколи не втрачати. Любов рятує людину від чого рятує, дає життєві сили і енергію. В авторській концепції справжня любов відрізняється від бажання, потягу, закоханості. Любов, на думку Гіппіус, – пошук душевної гармонії, спроба поєднати духовне і фізичне, тимчасове і вічне, небо і землю. Знайти гармонію – велике щастя, яке доступно далеко не кожному. Справжня любов не може знати, що таке зрада, вона знає тільки вірність.
Любов подібна хвилі, з різних хвиль складається ціле море. Якщо людина любить, то ніяка буденність не зможе перешкодити прояву його справжніх почуттів. Справжня любов нічого з себе не зображує, їй нічого боятися, вона щира, справедлива і чесна. Тільки випробувавши такі справжні і щирі почуття, можна відчувати себе щасливою людиною.
Важливо, щоб любов була постійною, вірна душа ніколи не зверне зі свого життєвого шляху. Важливо бути вірним і відданим, тільки тоді ви будете винагороджені. Не можна нехтувати любов’ю, адже вона подарована Богом. Любов слід, зберігати, берегти, плекати, якщо вже вдалося її знайти.
У поезії важливе місце відіграють художньо-стилістичні засоби мови, багато епітетів, інверсій, використовується анафора (ми), рефрен («Любов – одна»). Все це допомагає нам краще зрозуміти цей вірш, підсилити звучання деяких слів, зробити твір більш яскравим і цікавим. Тільки маючи справжню любов, ми можемо по-справжньому відчувати себе щасливими.
Зінаїда Гіппіус – велика поетеса, яка використовувала в якості літературного методу символізм. Її вірші завжди звучать цікаво, красиво і сильно. Вона демонструє абсолютно новий і цікавий стиль, який надалі стає одним з головних напрямків в мистецтві. Срібний вік був готовим до цікавих експериментів, що давало можливість широкого використання художніх засобів. Важливим стає символ, алегоричність і стежки. Кожне з творів автора – крик душі, елегійні роздуми про життя і кохання, про натхнення і творчості. Твори автора сповнені любов’ю і ніжністю.
