Важко бути «батьком»?

Батьки – найдорожчі люди у житті кожного з нас, адже їм ми зобов’язані життям. На жаль, не всі діти, підлітки, молоді люди знаходять спільну мову з батьком і матір’ю. Вони дозволяють собі сперечатися з ними, йти наперекір, вважаючи, що старші просто так обмежують їх в чим-небудь. В таких випадках батьки кажуть: «Ось будуть у тебе діти – дізнаєшся». Після цього мимоволі виникає питання: «чи Важко бути «батьком»?»

Я вважаю, що це, справді, нелегко, адже батько і мати не тільки дарують дитині життя, але і про нього піклуються, оберігають своє чадо, виховують. Все це вимагає і фізичних, і моральних зусиль. Тільки уявіть хвилювання батьків, які разом з нами проживають все: перші зуби, простудні захворювання, наші невдачі, шкільну й університетську пору, перші побачення, одруження… Список можна продовжувати до нескінченності. А як розривається батьківське серце, коли дитина віддаляється з-за дурних сварок.

Не менш важко виховати Людину з великої літери, адже для цього потрібно самому бути таким. Батьки повинні вміти знаходити золоту середину: направляти дитину, якщо той збивається з шляху, але при цьому не тиснути на нього.

Російські і зарубіжні письменники неодноразово зверталися до проблеми батьків і дітей. Чимало літературних героїв є доказом того, що бути батьком важко. У творі «Станційний доглядач» знайомимося з Самсоном Выриным і його дочкою Дуней. Герой виховував свою кровинушку сам. Можна тільки уявити, як це важко. Тим не менш, батько робив все, щоб донька ні в чому не потребувала, була щаслива. Вырин, здається, огортав доньку турботою і теплом.

У родині панували взаєморозуміння і любов, поки в будинку станційного наглядача не зупинився молодий симпатичний офіцер. Дівчина, нічого не сказавши, покинула свого батька. Відвідувати батьків Дуня навіть не збиралася. Але ще більше вражає те, що вона мовчки спостерігала, як Самсона виштовхують з її будинку. Можна уявити, що відчував у ці моменти батько, який душі не чув у своєї дочки.

Дивіться також:  Чому можуть навчитися один в одного батьки і діти?

Приклад Вырина показує, що бути батьком не легко. І це не тільки із-за того, що дитини потрібно добре виховати. У будь-який момент син чи дочка може розтерзати батьківську душу, причому причини цього часто дурні.

Хочеться звернутися і до твору К. Паустовського «Телеграма». Воно знайомить читачів зі старою жінкою, донька якої живе в місті. Здавалося б, героїня вже виховала дитину, і їй залишається лише насолоджуватися спокійною сільським життям. Але мати хвилюється за доньку, пише їй листи, а відповіді отримує нечасто. Навіть перед смертю героїня намагається зайвий раз не турбувати доньку. Але вона хоче побачити дитя перед тим, як назавжди покинути цей світ. Донька, загрузнувши в буденних справах, не встигає розділити з матір’ю останні хвилини.

Цей приклад показує, що батьком бути нелегко не лише тоді, коли дитина маленька, але і коли він дорослішає.

Можна зробити висновок, що бути батьком важко, адже батько і мати – опора для дитини, от тільки діти це не завжди розуміють і цінують.