Символічний образ залізниці, його місце та значення в романі Пастернака «Доктор Живаго»

Роман «Доктор Живаго» був написаний у досить важкий час у житті його автора – Бориса Леонідовича Пастернака. Саме в цей період своєї творчості, письменник намагався знайти відповіді на багато філософські питання, дізнатися, чим же все-таки проявляється покликання людини, яка його роль в історії.

Протягом усього роману читач здатний спостерігати за протиставленням двох стихій, двох зовсім різних понять. Мова йде про життя і про смерть, про щось надзвичайно живому і абсолютно мертвому.

Життя в романі уособлює прекрасна природа, а от зі смертю автор порівнює залізницю. Вона асоціюється у Пастернака з холодом, з чимось ворожим і неймовірно тисне.

По залізниці стрімко мчав поїзд, який швидкоплинно оглядав простори російських степів, міст і селищ, полів і лугів. Страшні події, пов’язані з залізницею, описуються ще до настання 1917 року. На рейках, покінчивши життя самогубством, лежав чоловік. Його обличчя повністю покрите кров’ю. І такий жахливий випадок самогубства стався на очах маленького хлопчика – Міші.

Також, в тексті роману автор згадує і стару Тиверзину, яка стала вдовою. Її чоловік згорів на залізниці.

Головним героєм роману «Доктор Живаго» є Юрій Живаго. Борис Пастернак намагається проаналізувати сутність однієї людини в цілій історії. На шляху героя зустрічаються всякі труднощі, він відчуває страждання.

Письменник описує події першої світової війни, революції та громадянської війни. Це на перший погляд вони припускали собою захоплені зміни. Однак для простого і звичайного людини не принесли нічого доброго. Як же були изломаны долі людей, які повірили у можливість позитивних змін. Проголошені ідеї згубно діяли, можна навіть сказати, нищівно на простих людей, душі яких були чисті і наївні.

Дивіться також:  Аналіз вірша Пастернака «Вітер»

Ось таким був історичний період часу, пов’язаний з капітальними змінами. І вся ця жорстокість олицетворялась в образі сірою і похмурою, оповитою пилом та димом, залізниці.