Образ Морозка в романі Фадєєва «Розгром»

В романі Олександра Олександровича Фадєєва «Розгром» одним з головних героїв є грубуватий шахтар Морозка.

Короткий опис названого персонажа звучить наступним чином: революціонер у самому сьогоденні і правильному його прояві. Правда, знайомство з ним Фадєєв починає по-іншому і представляє його трохи інакше. Тільки на протязі всього роману розкривається сутність партизана Морозки, вимальовується весь його справжній вигляд. Непривабливий молодий чоловік у кінці твору стає народним героєм і заслуговує на нашу повагу і любов.

Розглянемо, як змінюється образ цього партизана.

На самому початку Морозка дуже підозрілий до командира загону Левинсону, напевно, частково із-за своєї природної помисливості. Він ніколи не визнає своєї провини, готовий звинуватити у всіх бідах і печалях кого-небудь іншого, але тільки не себе. Живе просто і ні про що не замислюється. Така легкість у відношенні свого існування спочатку не викликає схвалення. Але коли ми все більше дізнаємося героя, починаємо перейматися до нього іншими почуттями.

Морозка йде за натовпом, куди всі, туди і він. Не лізе грудьми на амбразуру, але і в сторону не зверне. Шахтарське братство для цього героя завжди стояло на першому місці. Безтурботний і легкий, молодий чоловік був твердим і послідовним у своїх переконаннях і принципах. Основна ідея роману «Розгром» — величенна переробка людей, і саме Морозка – той герой, який стане необхідним матеріалом для революційного перетворення.

Життя не благоволить до Морозке, вона ставить перед ним завдання морального вибору, і герой потроху починає замислюватися про значимість свого існування. На показовому суді, влаштованим Левинсоном, за крадіжку динь з баштану партизан постає зовсім в іншому, не характерному для нього світлі. Ми не чуємо з уст виправдань, він не боїться, а чесно і по-дорослому розкаюється у проступок. Невміло підібрані слова дають змогу відчути всю силу відданості Морозки загону, всю широту і відкритість його доброї душі.

Дивіться також:  Аналіз епізоду «Смерть Фролова» (по роману Фадєєва «Розгром»)

Він ніколи не вчинив би, як Мечик, не погнався б за порятунком власної шкури, тим самим нашкодивши людям, з якими пройшов тяготи і позбавлення військової життя і бойових битв.

Цей герой проходить великий шлях становлення, змінюється на наших очах. Показовий епізод на поромі, коли дізнавшись про паніку серед мужиків, Морозка замість того, щоб налякати їх ще більше, а раніше він так і зробив, починає заспокоювати схвильованих людей. Це був перший і найважливіший крок на шляху до змін в особистості героя, в його прийнятті себе, у здатності бачити ворога в собі, а не в інших. Морозка ніколи вже не стане колишнім, він позбавився від непотрібної лушпиння, все тепер стало просто і зрозуміло. Грубий і неосвічений шахтар зробив усе, щоб врятувати рідну загін, він здійснив справжній подвиг.

Морозка – справжній партизан, революціонер, людина, здатний змінити долю своєї країни і служити їй вірою і правдою.