Кого можна назвати ремісником в мистецтві?

Мистецтво – особливий вид діяльності людини. Успіхів у ньому досягають лише ті, хто творять душею, не звертаючи уваги на перешкоди, швидкоплинні віяння моди. Справжні творці вічного не женуться за славою, грошима. Якщо ж це приходить само, то вони не втрачають голову з-за матеріальних цінностей. Їх творіння вічні, адже завжди знаходять відгук у серцях людей. Ось чому не старіють твори А. Пушкіна, В. Буніна, С. Єсеніна, В. Маяковського, музика Баха, Бетховена, Чайковського та інші шедеври.

Тим не менш, в мистецтві є не тільки «майстра», але і ремісники. На жаль, це поширене явище. Кого ж можна назвати ремісником в мистецтві. За якими ознаками його розпізнати? Я думаю, що до таких належать люди, які сприймають мистецтво як спосіб заробітку. Вони не вкладають в свої творіння душу, любов, так як створюють однотипне, непримітне. Ремісники не проти писати на замовлення, лише б це було вигідно. Їх серце не стискається, коли редактор або цензор просить перекроїти дітище внести корективи.

Приклади ремісників у мистецтві можна знайти у творах вітчизняних і зарубіжних класиків. Вже на перших сторінках роману М Булгакова знайомимося з Берліозом і Бездомним. Обидва чоловіки пов’язані з мистецтвом. Один з них – редактор, другий – поет. От тільки чи можна назвати їх майстрами, віртуозами у цій діяльності. Звичайно ж, немає. Можливо, ці люди володіють неабиякими талантами, але вони їх продали, розгубили в політичних гаслах.

Поет Бездомний перетворився на ремісника, який швиденько створює жалюгідні п’єски на замовлення. Він не заглиблюється в суть речей. Сказано, розкрити антирелігійну тему – він виконує. Не сподобалося редактору – Бездомний виправляє, не суперечачи. Для нього, як ремісника, головне – не втратити клієнта. Крім того, поет, мабуть просто боїться цькування з боку влади.

Дивіться також:  Як повязане поняття «талант» з мистецтвом та ремеслом?

Берліоз – освічена людина. Тим не менш, його не можна вважати майстром у мистецтві. Цей редактор, голова МАССОЛИТа – посередник між письменниками і владою, цензурою. Він вказує Бездомному, як писати, що писати, сам же теж слухається тих, хто «зверху». До справжнього мистецтва ця людина байдужий, інакше відстоював його. Берліоза також можна назвати ремісником.

Цей приклад показує, що ремісниками в мистецтві можна назвати людей, які працюють заради грошей, становища в суспільстві. Заради цього вони готові пожертвувати своїми переконаннями.

Можна зробити висновок, що ремісники в мистецтві тільки намагаються видавати свої твори за шедеври. Але час не обдуриш, як і людські душі. Творіння ремісників, як правило, живуть недовго. В історії вони залишаються, але як приклади жалюгідних зразків.