Фантастичне та реальне в повісті Гоголя «Зачароване місце»

Повісті Н.В. Гоголя оповиті містикою. Його герої вступають в розмови з нечистим, намагаються його обдурити. Частенько автор показує і як сам чорт «полює» за людиною, щоб «обморочить». Назва повісті «Зачароване місце» вже вказує на те, що в сюжеті будуть і фантастичні і реальні події.

Реальне й фантастичне у повісті існують окремо, але є точка, в якій вони змикається. Це, так зване, зачароване місце, яке випадково відкрив для себе дід оповідача. Фантастична складова твору особлива, так як відповідає фольклорним традиціям. Як взаємодіють два протилежних плану?

Про те, що мова піде про нечисту силу автор попереджає вже на початку, коли дячок попереджає, що жартувати з дияволом не можна. Далі оповідач переходить до опису реальних подій. Тут читач дізнається про сім’ї дяка. У його діда був баштан з грядками огірків, динь, кавунів, «цибулі» та інших овочів. Дід був міцний і його солідний вік не заважав і господарство тримати, і гостей зустрічати. На баштан часто заїжджали чумаки. Дід щедро пригощав їх, а один раз вирішив повеселитися. Герой почав танцювати, виходило у нього славно, але от не завдання, в одному місці він ніяк не міг «вытанцевать». Здаватися він не звик, тому зробив кілька спроб. Коли ж побачив, що нічого не виходить, вилаявся на нечистого і раптом потрапила в чортове місце. Таким чином, в сюжет вплітається фантастика.

Дід дізнається обриси гумна їх волосного писаря і голубник, але розуміє: тут мешкає рис. Могилка зі свічкою підказує герою, що в ній захований скарб. Як не дивно, старий не лякається події і вдало знаходить дорогу додому, та ще й збирається повернутися назад за скарбом. Епізод, де дід повернувся додому реалістичний. Навіть онукам герой не розповідає, де був і що бачив.

Дивіться також:  Як змінюється авторське ставлення до дійсності протягом поеми «Мертві душі»?

Фантастична лінія сюжету знову виступає на перший план, коли дід з заступом повертається до могилці зі свічками. Правда, не відразу вдалося йому потрапити до біса. Як виявилось, звичайним шляхом туди не пройдеш, тільки через зачароване місце на баштані.

Вдруге чортове місце здається страшнішим. І це не дивно: згідно з народними переказами, чорт завжди намагається залякати, шукачів скарбів. Біля могили зі старим починають творитися дивні речі: то хтось невидимий чхает йому в обличчя, як тільки герой дістає тютюн, то пташиний дзьоб, бараняча голова і ведмідь повторюють все, що він говорить. Але дід тільки сміється над витівками нечистої і вперто робить своє.

Коли герой дістає котел і несе його додому, то відчуває, як за ним женеться нечисть, чеше по ногах прутами. Старий знає, що в цей час озиратися не можна. Цей епізод дуже нагадує народні оповідання про те, як в ніч на Івана Купала ходять за папороттю.

Закінчується «Зачароване місце» Н.В. Гоголя «сумішшю реального і фантастичного»: діда з’явився з нізвідки обливають помиями, у принесеному котлі герой виявляє сміття, зачароване місце загородили тином, а коли намагалися там щось садити, росло таке, що й розібрати не можна».

Реальні і фантастичні події в аналізованій повісті розвиваються окремо, переплітаються тільки, коли головний герой «заграється» з чортом. Таке поєднання двох планів і змушує читача повірити в «нечисть», остерігає мати справу з чортом.