Картини А. А. Пластова викликають у мене прекрасні емоції і легкі хвилювання. Дивлячись на його роботи, ми ніби поринаємо в той світ, в якому жив художник. Це світ добрий і душевний, тихий і спокійний.
У 1952 році А. А. Пластів показав світові свій черговий шедевр «Джерело». У центрі картини намальована дівчина. На її плечах коромисло з відрами. Вона набирає воду з джерела і відправляється додому. Це зараз нам абсолютно не зрозумілий той труд, який потрібно було докласти, щоб принести додому води. Сучасні системи водопроводів цілодобово забезпечують нас водою. А в ті часи люди постійно ходили до джерела і несли додому важку ношу. Адже вода потрібна не тільки для пиття, а й для приготування їжі, для вмивання, для прання. Саме такою важкою роботою і зайнята ця мила і тендітна дівчина.
Її біле плаття гармонійно поєднується з темними відтінками на задніх фонах полотна.
А. А. Пластів зображує на своєму полотні жаркий, гарячий день, коли повітря стоїть, і хмари, ніби завмирають на просторах блакитного неба. Саме це джерело, з кристалічною чистою водою рятує всіх жителів села від такої спеки.
Джерело захований в густий листяної частини дерев, тому біля нього прохолодно і свіжо. Як би я хотів опинитися там, на дерев’яному містку, поруч з цією дівчиною. Я б зняв взуття і пройшовся босоніж, насолодився чистим повітрям, попив свіжої та смачної джерельної води. І я не боюся того, що воду потрібно носити додому з джерела. Колективними і дружними зусиллями це робити набагато легше і веселіше. В ті часи, люди були дуже дружними, незважаючи на те, друзі або сусіди, близькі або знайомі. От би нашому народу трохи тієї доброти і доброзичливості. Можливо, і в наш час стало б жити легше і простіше.
