Щодня ми вступаємо у спілкування з людьми і близькими і просто знайомими, і сторонніми. Ми буваємо нестриманими, наносимо образи, ображаємося самі, але кому-то говоримо добре слово, даємо хороший рада, надаємо допомогу. Кожне наше слово, кожен вчинок залишають слід в серцях інших людей: можуть поранити, а можуть залишити тепле спогад.
Ми забуваємо, що зло, заподіяне іншому, бумерангом повертається до нас, а за добро, зроблене іншій людині, нам воздасться з часом теж добром. Такий закон життя. Але ми забуваємо про нього. Адже, здається, так просто: роби добро для інших, і сам будеш щасливішим. Звичайно, робити добро з розрахунком на отримання за нього компенсації у подальшому – це не зовсім добру справу. Все-таки добро повинне відбуватися без розрахунку, від серця. Та невже не стискується воно при вигляді безпомічних і знедолених?
Скільки навколо нас самотніх літніх людей, обділених увагою! Їх хоча б вислухати, і вони будуть вдячні, але ми поспішаємо, нам ніколи. Так важко сходити в магазин чи аптеку для сусідки, яка вже ледве ходить? У нас є більш важливі справи.
А наші менші брати? Людей, які взяли на себе обов’язком підгодовувати безпритульних тварин, нерідко з презирливою усмішкою називають “жалісливими”, ніби в цьому є щось негоже. Тварини потребують турботи людини. Кидати їх напризволяще – варварське ставлення. Така байдужість і зневага переходить і ставлення до бездомним людям, як неповноцінною.
Відомо, що світ у злі лежить. Щоб змінити ситуацію, треба почати з себе. Не обов’язково робити якісь подвиги. Досить по-доброму подивитися на роздратованого колегу, підбадьорити людину, вбитого невдачею, пробачити свого кривдника. Це викличе нове ставлення до вас, новим буде і ваш внутрішній стан. Воно буде набагато щасливішим колишнього.
Якщо б люди прагнули до поліпшення життя ближнього, суспільство б змінилося. Цю тему можуть розвивати письменники-фантасти. Реальність життя показує, що природа людини залишає бажати кращого.
І все-таки поспішайте робити добрі справи. Адже що залишиться після нас? Залишається тільки пам’ять. І якою вона буде? І чи довго будуть пам’ятати?
