Мрія… Вона крылата! Вона підноситься над сірим нудним і таким буденним світом, їй немає справи до нашої мирської суєти. Вона висока, чиста… А є ще наші бажання, часом більше матеріальні: купити машину або квартиру, відпочити в теплому райському куточку, так або просто розбагатіти. І як-то складно ці два поняття ставити в один ряд, хоча природа їх походження, звичайно, схожа.
Гарний контраст між мрією і бажанням можна побачити в романі Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». Велика мрія московського письменника Майстра – видати найголовнішу в його кар’єрі книгу. Заради цього він кидає роботу, орендує і облаштовує підвальчик на Арбаті, витрачаючи всі виграні в лотерею гроші. Правда, мрія так і не здійснюється: лише один опублікований уривок з роману викликав масу критики, був визнаний антирадянським і заборонений до друку. Герой зламався під натиском перешкод: він спалив рукописи і потрапив у психіатричну лікарню. Але ми бачимо, як його вела мрія, настільки він був їй відданий, що навіть не зміг пережити розчарування від першої невдачі.
Але Булгаков у противагу високою, нехай навіть і нездійсненною мрією Майстра, показує низькі і дріб’язкові бажання людей. Їх марнославство й дотримання тільки матеріальних благ висміює Воланд під час подання: глядачі буквально усипані грошовими купюрами, жінки одягнені в розкішні вбрання. Ось і втілилися в життя примітивні мрії про багатство. Правда, через короткий час все це перетворюється на порожню мішуру. Такі бажання надто дріб’язкові і малі, щоб називатися мрією.
Ще один приклад відмінності між мрією і бажанням можна зустріти в розповіді Антона Павловича Чехова «Іонич». Головний герой Дмитро Старцев марить тим, щоб реалізувати свій потенціал в професії, в медицині. Саме в цю область він хоче внести свій вагомий внесок. Але реальність змінює всі плани молодої людини. Приїхавши в глуху провінцію, Старців потрапляє в справжнє болото, яке повільно і вірно його затягує. Дмитро, людина, що горів мрією допомагати людям і нести добро, перетворюється у толстого і похмурого чоловіка з низинними бажаннями і прагненнями. Своїм пацієнтам він грубить, завжди незадоволений, хворих людей тепер сприймає тільки в якості заробітку і подальшої можливості зіграти в азартні ігри в клубі. Дмитро повністю деградував, він зрадив свою мрію.
Таким чином, ми можемо говорити про те, що не всі наші бажання можна звести в ранг мрії. Високі прагнення, спрямовані на благо не тільки собі, а й оточуючим людям, ніяк не можуть стояти поруч з низинними бажаннями смачніше поїсти і виграти в лотерею. Зрада мрії і дотримання звичайним людським потребам вбивають в нас особистість, обрізають мрії крила.
