Збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» Миколи Гоголя високо оцінили сучасники автора і нащадки. У чому ж секрет успіху цього твору? У тому, що Гоголю майстерно і правдиво вдалося відобразити життя простого народу України з його повір’ями і традиціями. До того ж, автор з особливою любов’ю змальовує рідні місця. Так як в дитинстві він бував на хуторі Диканька.
Однією з найбільш пам’ятних повістей збірки є «Ніч перед Різдвом». В ній письменникові вдалося показати дух Різдва, якусь чарівну магію цього свята для мешканців Диканьки. Галерея образів повісті дуже яскрава. Тут є реальні і фантастичні герої. Автор не намагається викрити своїх персонажів, проте дуже тонко підмічає всі їхні слабкості і пороки. А так само підкреслює достоїнства своїх головних героїв.
До реальним образам відноситься козак Чуб. Це відомий на хуторі багатій, у якого є красуня дочка на виданні. Її звуть Оксанка, і вона звела з розуму всіх парубків, але через дивний характер до неї бояться свататися. І тільки один коваль Вакула продовжує домагатися її розташування. Але Чуб проти такого зятя, тому що той не багатий. Вже навіть розглядаючи цей факт, стає зрозумілим, що за людина козак Чуб. Він дивиться зверхньо на бідняків, адже сам досить багатий. Для нього не важливі справжні почуття ні дочки, ні Вакули. Вирішальний аргумент – тільки гроші і зв’язки. Адже крім грошей Чуб вважає, що займає солідне становище в суспільстві, що його всі поважають.
До іншим людям герой висуває багато вимог, але сам не є ідеалом. Він любить смачно поїсти і весело поговорити з приємною жінкою Солохою. До неї він часто таємно заходить, вірячи в те, що він у неї такий один. І для цього були причини – Солоха завжди йому посміхалася і догідливо кланялася, більше ніж іншим. Але одружуватися він не поспішав. Автор показує, що для Чуба – мораль існує лише на словах, а на ділі – головне, щоб ніхто ні про що не дізнався. І тому коли одного разу завчасно додому повертається син Солохи, Вакула, то він погоджується сховатися в мішку. Чуб виставляє себе боягузом в цій ситуації, тому що боїться потрапити на очі Вакулу, з яким у нього були не найкращі стосунки. Так і розголос про його посиденьках у Солохи йому була ні до чого.
Образ козака Чуба – неоднозначний, в ньому видно комічне протиріччя. Він вважає себе солідним паном, який має право повчати інших. Проте сам герой по своїй суті нікчемний, боязкий і любить розваги. Герой вважає, що всі жителі поважають його, але насправді він ненависний багатьом. Адже такі багатії, як він, завжди гнобили простий народ, думаючи, що обдарувавши когось великодушним поглядом, зробили їм милість.
Після того, як Вакула зміг дістати для Оксани черевички, тим самим ставши героєм для всього хутора, козак Чуб змушений погодитися на їх весілля. Герой пристосовується до ситуації, а значить не має своєї позиції.
Козак Чуб не є втіленням зла в повісті, але і особливого добра він нікому не приносить.