Моє рідне місто Іркутськ розташований у Східній Сибіру, на Ангарі, на захід від відомого всьому світу озера Байкалу на 66 км. На території міста в Ангару впадає притока Іркут. Від нього і назвали колись невеликий населений пункт. Іркутськ не дуже велике місто, але і не маленький: понад 600 000 жителів.
Тут суворий клімат, перепади температур бувають різкими. Зима — морозна і тривала, літо — короткий, в середині спека змінюється дощами. У нас коротка весна, досить суха, без бездоріжжя. Осінь відрізняється теплотою і сухістю.
У Іркутська давня історія, він зародився в 17 столітті як острог. Пережив дві великі пожежі, але все ж його відновили. За триста п’ятдесят років Іркутський острог виріс у великий центр промисловості, культури, науки і освіти.
Всім відома Іркутська ГЕС, а також авіаційний завод Іркутська. Є ще ряд підприємств важкої і харчової промисловості. Іркутськ ще в 19 столітті називали Сибірськими Афінами, що підкреслювало освітній рівень міста. І зараз в шести університетах міста навчають студентів доктори та кандидати наук, яких сотні і тисячі. В Іркутську ведуть роботу дев’ять науково-дослідних інститутів, у сукупності представляють собою Академмістечко.
Культура Іркутська полягає не стільки в кількості та якості установ (хоча і це дуже важливо), скільки в особливому дусі іркутської землі. Вона овіяна іменами письменників Вампілова і Распутіна. Особлива сторінка в історії Іркутська — декабристи. Іркутяне дуже шанують народився тут Святителя Інокентія. А ще меценатів, вчених, конструкторів… Іркутська земля не випадково породила багато талантів.
У 18 столітті, коли чисельність населення Іркутська становила не більше 10 000 чоловік, в місті вже було 20 церков, театр, училища, лікарня, банк, бібліотеки. Іркутські купці відрізнялися тягою до освіти і меценатства. Вони продавали на столичних ярмарках китайські тканини і чай, хутро, а на батьківщину поверталися з книгами, картинами, технічними новинками. Так що розвиток культури та науки в нашому місті було закономірним.
У нас немає недоліку в театрах, музеях, картинних галереях, бібліотеках. Є концертні зали, симфонічний оркестр. Для художників, кінематографістів, композиторів, театральних діячів в місті існують творчі об’єднання. У будинку літераторів кипить, відповідно, літературне життя.
В Іркутську багато старовинної архітектури, в тому числі пам’яток дерев’яного зодчества. Пам’ятники реставрують і таким чином історичний вигляд міста зберігається. Найстаріші будови Іркутська — Спаська церква і Богоявленський собор.
Я сподіваюся, що місто з таким багатим творчим та науковим потенціалом збереже красу минулого і створить нову красу, він буде чистим, багатим, цікавим, населених розумними, відповідальними і щасливими людьми.
