Про військової повісті «Слово о полку Ігоревім» на сьогоднішній день вже написано багато книг і статей. Цей видатний пам’ятник давньоруської літератури викликає безліч дискусій. Його не можна прочитати лише один раз, адже в ньому стільки потаємного сенсу. Але хто ж першим відкрив це хвилює уми твір для громадськості? Як відомо, ним був збирача давніх рукописів – граф А. В. Мусін-Пушкін. Сталося це ще в 18 столітті і з тих пір повість інтенсивно вивчалася літературознавцями.
Граф створив копію тексту повісті і підніс її цариці Катерині II, яка цікавилася історією своєї країни. Крім тексту в копії були зроблені переклад і примітки. Серед приміток були твори, що належать самій цариці, видані ще в 1793 році. З цього випливає, що ця копія теж датується цим же роком.
Цікаво те, як рукопис повісті виявилася в зборах Мусіна-Пушкіна. Він сам запевняв, що купив її разом з іншими книгами в архімандрита Спасо-Ярославського монастиря. На підтвердження цього, дослідники встановили, що збірник, у якому було і «Слово», дійсно належав Спасо-Ярославського монастиря.
В кінці 18 століття граф співпрацю з архівістами підготував повість до видання. А в 1800 році відбулася її офіційна публікація. На превеликий жаль, через 12 років під час пожежі в Москві (вторгнення Наполеона) всі збори графа, в тому числі і збірник зі «Словом», згоріли. З усього тиражу видання залишилося лише близько 60 примірників.
Той факт, що оригінал знищений, створив труднощі у вивченні повісті. Тому немає впевненості, що видавці абсолютно точно відтворили його в першому тиражі. Так і залишилося незрозумілим, яким був повний склад збірки і дата його написання. Стало очевидним і те, що перші видавці не завжди правильно інтерпретували давній текст. І на те, щоб усунути неточності, у дослідників пішло багато часу і чималих зусиль.
В наш час дослідникам вдалося довести, що повість мала бути написана майже відразу після описаних у ній подій. А саме – після походу князя Ігоря проти половців. На те, що рукопис була створена не пізніше 12 століття вказують і манера викладу того часу і співчутливе опис автора. Були спроби більш точно визначити дату написання «Слова». Для цього лінгвісти зіставляли біографії князів з даними про них у творі. У підсумку багато зійшлися на думці, що повість написана не пізніше 1196 року. Але не можна бути в цьому впевненим – і тому дослідження ще тривають.
Відкриття «Слова о полку Ігоревім» стало значною подією для культури. Однак, так і залишився невідомим його автор. Але навіть безіменного автора можна дати досить точну характеристику: це була людина дуже освічена для свого часу, суспільно активний, який переживав за долю своєї країни. Автор тонко відчував героїв, давав їм психологічно точну характеристику. Так само зрозуміло й те, що автор був наділений поетичністю, адже у повісті є не тільки епічне, але і ліричний, фольклорне начало.
